Щодо перших днів повномасштабного вторгнення росіян та слів Порошенка, що Зеленський закрився тоді в бункері та не виходив на зв'язок.
В принципі, ось приклад різного сприйняття пікового моменту ризику, коли наче війна постає перед усіма - але ділить при цьому населення навпіл. На одну частину, першим рефлексом якої є закритися та сховатися, бо вони не знають, що в такі моменти робити. І другу, яка як риба у воді посеред хаосу. Яка чітко знає, що їй робити, як діяти, як організовувати.
Одні в чергу на вихід, з війни - інші в черзі на вхід, у війну. Різне відношення до викликів. Різне бачення власної відповідальності. Якби Зеленський не був президентом, він би був в черзі на вихід. В критичний момент людей такого типу на барикадах немає і не може бути.
У них просто мозок не працює в той момент, коли все руйнується та палає навкруги. Вимикається здатність приймати рішення. Вони наче зависають у ступорі.
Натомість хтось миттєво збирається в якийсь умовний кулак, думки чіткі та виважені, вони бачать напрям руху, і наче народилися, щоб вирішувати проблеми. Я більше скажу - такий тип людей не любить сюрпризів. Тому готується до них заздалегідь. Особливо коли це війна.
