Притча "Роби добро..."

Притча "Роби добро..."

Молодий студент вийшов на прогулянку зі своїм викладачем. Під час прогулянки на іншій стороні вулиці студент побачив стару пару взуття, яка, ймовірно, належала бідному селянинові, який працював неподалік в полі і вже закінчував свою роботу.

 Студент сказав професору: «Давайте пожартуємо над цим селянином. Ми сховаємо його взуття і будемо таємно спостерігати, що він буде робити ». Професор йому відповів: «Юнак, ніколи не жартуй над чужим горем і бідою. Але оскільки ти багатий, то можеш отримати задоволення від наступного - поклади по одній золотій монеті в кожен черевик, а потім ми з тобою сховаємося за кущами і будемо спостерігати його реакцію ». Студент так і зробив і вони обидва сховалися за найближчими кущами. Селянин закінчив свою роботу і незабаром прийшов з поля на те місце, де він залишив своє взуття і пальто.

 Поки він взувався, відчув, що щось є в його черевику. Спочатку подумав, що камінь, але скоро зрозумів, що це золота монета. Він здивувався, побачивши золоту монету, подивився навколо і деякий час перебував в задумі. Знову подивився навколо себе, але нікого не побачив. Поклав монету в кишеню і почав взувати інший черевик, але на свій подив знайшов і там золоту монету.

 Раптово він розчулився, впав на коліна, підняв голову до неба і почав молитися і дякувати.

 У своїй молитві він згадав важко хвору дружину, дітей, яким нічого їсти, а зараз, завдяки невидимій руці, яка йому дала монети, вони врешті-решт будуть врятовані.

 Студент стояв глибоко вражений, його очі були повні сліз. Професор його запитав: «Якби ти пожартував так, як хотів, чи був би ти тоді щасливіший, ніж зараз?»

 Юнак відповів: «Професор, ви мені дали урок, який я ніколи не забуду! Зараз я розумію слова, які не розумів раніше: Більше благословенний той, хто дає, ніж той, хто отримує! Тому, якщо хочеш робити добро, - роби і не будеш шкодувати. Йди до своєї совісті і не звертай зі шляху моральних цінностей.