Перший з них, що він буцімто був українцем. І навіть фото паспорта Брежнєва, де у графі "національність" написано "українець" публікують.
Цей міф гуляє у численних спільнотах любителів СРСР з однією метою: показати, що ніяких голодоморів, депортацій українців та їхнього гноблення в Радянському Союзі не було. Українці навіть вищі посади у державі обімали, чого вам, х...и, ще треба?
Насправді сам Брежнєв у книзі "Спогади: життя по заводському гудку" чітко висловився: "Таким чином, за національністю я росіянин, за походженням - корінний пролетарій...". І те, що він народився у нінішній Дніпропетровській області українцем його не робить. Батько "дарагого" Леоніда Ілліча походить з Росії, дівоче прізвище матері - Мазалова.
Але ж паспорт! - заперечить хтось. Дійсно у паспорті Брежнєва записано, що він українець. Але. Звернемо увагу, коли його було видано: 11 червня 1947 року. Що відбувалося?
До 13 червня 1946 року генерал-майор Брежнєв був началшьником політичного управління Прикарпатського воєнного округа. Але Ситаліну у цей час потрібні були партійні секретарі в Україну, які з нею пов`язані. Тому Брежнева спочатку перевели у розпорядження ЦК ВКП(б) України, а потім призначено першим секретарем Запорізького обкому.
І от, коли Брежнєв обіймав партійну посаду, йому замість воєнного посвідчення виписали паспорт "українця". Не забуваймно, що в цей час тут відбувалася епічна боротьба ОУН та УПА з радянською окупацією і Москві було важливо мати у керівниках якомога більше українцем. Таке "загравання" відбувалося.
Так Брежнєв став "українцем". Але й до цього, ще з 20-х років і після, аж до смерті в усіх анкетах він писав "росіянин" або "великорос".
