Шантаж ядерною зброєю і Третьою світовою і є тим ломом, яким правитель Росії ламає усталений світовий порядок, поки не добʼється успіху.
Поки що, як каже Пєсков, імпульсів від Трампа до Кремля не надходило, переговори готуються, але владика до них готовий.
Уявіть собі. Трамп запрошує Путіна зустрітися в Стамбулі (там його не арештують) і пʼє з ним, банку за банкою, дієтичну колу. Це вже неймовірний успіх великого бункерного стратега. І поразка Трампа.
Якщо угода між Ізраїлем і ХАМАСом про припинення вогню й обмін заручниками готова лише за 3 місяці на 90%, то з якою угодою поїде Трамп кланятися найбільш досвідченому політику світу за участі також найрозумнішого в Стамбулі? І як до цього віднесуться українці?
По суті, мова буде йти про легітимізацію безпричинної агресії Росії, нівелювання її воєнних злочинів, прощення Путіна за геноцидну війну в Україні.
Тоді у війну вступлять карпатські мольфари. Нащадки древніх кельтських друїдів. Вони зберуться десь серед гір, як друїди у Стоунхенджі. Захищаючи свій народ від гноблення і смерті, вони можуть зробити те, що вчинив вождь племені Шауні Текумсе в штаті Огайо.
Помираючи, індіанський вождь прокляв президента США. Через мирний договір, який був підписаний Конфедерацією індіанських племен у Форті Детройті 1876 року. Після нього війна білих поселенців проти корінного населення лише прискорилася.
Спочатку у Північно-Західній індіанській війні була розгромлена армія генерала Артура Сент-Клера. З 920 американських солдатів 632 були вбиті на місці, не рахуючи поранених і полонених.
Полковник Річард Дженсон, врешті, у 1813 році на ріці Темс вбив лідера індіанців (1837 був обраний віцепрезидентом).
Суть фатального прокляття: кожен американський президент обраний в рік, який без залишку ділиться на 20, помре або буде вбитий до закінчення повноважень.
Вільям Генрі Гаррісон, який наніс вирішальну поразку індіанцям у 1811 році в битві при Тіппекану, був обраний президентом у 1840 році. Помер через місяць після інавгурації. Всі, окрім президентів, обраних в рік, який ціло ділиться на 20, помирали в посаді (своєю смертю або від кулі вбивці).
Авраам Лінкольн, обраний у 1860 і переобраний в 1864, вбитий через рік.
Джеймс Гарфілд, обраний у 1880 і тут же вбитий – у 81 році.
Вільям Мак-Кінлі, після обрання в 1900 році, не протягнув і року.
Уоррену Гардінгу пощастило більше. Якщо до нього всі були банально вбиті, то обравшись у 1920 році, він помер у 1923 році.
Франклін Рузвельт, який обирався-переобирався у 1932, 1936, 1940 і 1944 роках, помер у 1945 році.
Джон Кеннеді, обраний в 1960 році, не добув терміну і був вбитий в 1963 році.
Роналду Рейгану і Джорджу Бушу пощастило. Вони обманули прокляття. Перший обраний у 1980, переживши надзвичайно важкий замах, здав посаду у 1989 році, розваливши СРСР.
Джордж Буш-молодший, обраний у 2000 і переобраний у 2004 році, пережив вибух гранати у Грузії у 2005 році.
Дональд Трамп, який і досі стверджує, що виграв вибори у 2020 році, переконаний що йому також вдалося обманути долю.
13 липня 24 року 20-річний Томас Меттью Крукс, з Бетель-Парку в штаті Пенсільванія, прострілив верхню частину правого вуха Трампа. Це ще не все. Демократична партія США переживає тяжку затяжну і гостру кризу після поразки Байдена-Камали Гарріс.
Серйозні помилки Трампа, кризи й конфлікти, які спровоковані його президентством, волатильність світової економіки, яка поволі переростає в рецесію, неминуче перетворять Дональда Трампа не лише в мішень критики.
У 2025 році планети його знаку Зодіаку не розташовані на підтримку і несуть в собі визначені ризики й загрози. І сама природа особистості Трампа переобтяжена конфліктною енергією, яка вже привела до двох з пʼяти в історії США імпічментів. І хоч Сенат виніс по них виправдальні вироки, виключати, що третього імпічменту, можливо саме за Україну не буде, було б передчасно.
Тоді можна буде діяти, як Ніксон, який для уникнення обвинувального вироку в Конгресі, подав у відставку, припинивши процедуру відсторонення від влади.
Звичайно, у Трампа є шанс, який він прагне реалізувати. Принести на золотій тарілці світу мирний договір Росії з Україною й Ізраїлю з ХАМАСом.
В останньому випадку Трампу і старатись особливо не потрібно. Якщо ХАМАС не погодиться на умови Ізраїлю, то той його знищить. Але чи це принесе мир на Близькому Сході? Без мирного договору Ізраїлю з Іраном, його ніколи не буде, бо останній прагне, як основної мети свого існування, знищення держави Ізраїль.
Дональд Трамп хоче, дуже хоче, Нобелівську премію миру. Визнання своєї геніальності, унікальності та ексклюзивності.
Мирний договір українців з Путіним дає йому чи не 100% шанс. Якщо він буде дійсно справедливий, достатньо чесний і гарантувати Україні право на повну владу розвитку та самодостатнє існування українського етносу. Путін – категорично проти цього. І у Трампа немає нічого, щоб компенсувати Путіну відмову від «цілей СВО».
Хіба що віддати йому Афганістан, Угорщину, чи якісь іншу близьку по духу і спільних цінностях країну. Але в Росію ніхто не піде. Навіть Кім Чен Ин.
Новообраний президент пишається своєю непередбачуваністю, непослідовністю й екстремізмом своєрідної дипломатії.
Як і в Путіна, у Трампа є експансіоністські задуми, які зближують їх. Пропозиція Канаді стати 51 штатом США, готовність забрати Панамський канал, якщо Панама не надасть Америці привілейовані тарифи й вимога до Данії продати Гренландію.
При тому, що, наприклад Тайвань, напевно, з радістю погодився б стати 51 штатом США. Це скоріше традиційна риса характеру цілої низки лідерів США в різні історичні епохи.
