Їх об'єднує одна риса, яку колись давно зауважив Френсіс Фукуяма: "Найнебезпечніша форма популізму – коли лідер каже людям: "Люди, ви мене обрали, я ваш прямий представник, тому мені не потрібні жодні інституції".
Путіну вдалося знищити всі інституції в Росії, і для цього у нього пішло понад двадцять років. Трамп пробував розхитати основи американської демократії, урешті, програвши Байденові, навіть очолив безлади у столиці, коли у Вашингтоні сталося небачене – натовп екзальтованих прихильників Донні захопили Капітолій. Але система США впоралася і з цим викликом. Тепер Трампа цурається більшість у його ж партії. Путін досі користується моральною підтримкою свого електорату, і на його рейтинги навряд чи вплине визнання "вождя" воєнним злочинцем, зокрема через викрадення українських дітей.
Спорідненість обох персонажів – Путіна і Трампа – особливо знакова, коли йдеться про їхній мачизм
Трамп також постав перед судом, і його визнали винним у зґвалтуванні. Звісно, система суду в США ще передбачає можливість апеляції чи касації. Але факт залишається фактом – цивілізована юриспруденція називає речі своїми іменами, ретельно розібравшись у масиві доказів та аргументів.
Спорідненість обох персонажів –
Путіна і Трампа – особливо знакова, коли йдеться про їхній мачизм. Так, після промовистої картинки з параду перемоги у Москві важко повірити, що ще кілька років тому російський
диктатор позував перед фотокамерами з оголеним торсом, а його фанатичні прихильниці, як колись у нацистській Німеччині, горланили про бажання "родіть от Владіміра
Владіміровіча". Були й польоти зі стєрхами, на штурмовику, були макабричні висловлювання, які навряд чи дозволив собі будь-хто з когорти державних лідерів.
У Трампа також були схожі історії. Вже й не знаю, хто з кого брав приклад, але зрозуміло одне – обоє розраховували на епатаж і сумнівну любов натовпу, людей, які купуються на картинку і не аналізують суті явищ.
Звинувачений американським судом відмовляється визнати Путіна воєнним злочинцем, але прикриває свій інфантилізм чи справжні мотиви аргументом про те, що його думка може "нашкодити майбутнім перемовинам" з "хитрим та розумним" росіянином
Коли тепер Донні виступає запеклим адвокатом Путіна, то у цій його іпостасі не слід вбачати високих політичних намірів чи завуальованих підтекстів. Звісно, Трамп розповідає про потребу "миру" і припинення війни між Росією та Україною. Але миру на путінських умовах. Заяви про можливість "припинити війну за 24 години" виглядають сміховинними в устах людини, яка не дала собі раду у банальному судовому процесі, про який я писав вище. Звинувачений американським судом відмовляється визнати Путіна воєнним злочинцем, але прикриває свій інфантилізм чи справжні мотиви аргументом про те, що його думка може "нашкодити майбутнім перемовинам" з "хитрим та розумним" росіянином. І, очевидно, Трамп користає з нагоди потішити власне его: "Його помилка полягала в тому, що він вдерся. Він ніколи не вдерся б, якщо я був би президентом… Я раніше говорив із ним. Я добре ладив із ним. Він хотів миру. Тепер він, видно, отримає все. Ви бачили: президент Сі (лідер Китаю - Ред.) - розумний, президент Путін — розумний. Розумні люди стояли та обговорювали світовий лад на наступні 100 років (курсив мій. – Авт.)".
Тобто "розумні люди" (на думку Трампа) обговорювали на трьох долю світу і, серед іншого, України без врахування думок кількох мільярдів мешканців Землі, а українців й поготів. Та й чи до України Трампу, який безапеляційно твердить, що до 2024 року (рік наступних президентських виборів у США) "Україну зітруть з лиця землі"?
Роль адвоката Путіна, хоч і ментально притаманна Трампові, все ж зумовлена, мабуть, іншими причинами. Ще під час минулих президентських перегонів очевидними були ставки Путіна саме на республіканця. Здавалося б, демократ був би зручнішим для Росії, позаяк саме під час правління Барака Обами відбулося "перезавантаження" стосунків Вашингтона і Москви.
І Трамп, і Путін одержимі ідеєю величі. Саме ця одержимість штовхнула російського диктатора на війну з Україною і по суті – з усім цивілізованим світом. Донні у номінаційній промові офіційного кандидата республіканців 2016 року заявив: "Моє гасло – "Америка понад усе". Нашим кредо буде американізм, а не глобалізм". Відтак ці пасажі трансформувалися у "Зробімо Америку великою знову!" (MAGA)
Але у випадку з Трампом діяв інший чинник. Донні, подейкують, висить на ефесбешному" гачку, причому зачепився там надійно й міцно. Хтось пише про відеокомпромат з повіями, записаний у московському готелі, коли тодішній президент корпорації Trump Organization домовлявся про реалізацію там будівництва велетенського готелю Trump Tower Moscow.
Чутки чутками, однак найважливіше інше: і Трамп, і Путін одержимі ідеєю величі. Саме ця одержимість штовхнула російського диктатора на війну з Україною і по суті – з усім цивілізованим світом. Донні у номінаційній промові офіційного кандидата республіканців 2016 року заявив: "Моє гасло – "Америка понад усе". Нашим кредо буде американізм, а не глобалізм". Відтак ці пасажі трансформувалися у "Зробімо Америку великою знову!" (MAGA).
Дивні люди, ці популісти. Путінська Росія здохне в Україні. Трампова мачистська MAGA може закінчитися банальною тюрмою для гвалтівника. Як писав колись Віталій Портников, "у цивілізованому світі кожен з них (популістів. – Авт.) послизнеться на своїй кавуновій шкуринці".
