"Росія програла першу фазу війни" - Степан Гавриш

У Путіна не було стратегії. Його Генштаб і воєнні радники допустили критичні помилки в оцінці боєздатності ЗСУ, стійкості політичного керівництва України, здатності й рішучості Заходу обʼєднатися проти ядерної держави й тривало підтримувати Україну власними жертвами.

Не була врахована, або значно перебільшена, готовність російської економіки забезпечити ресурсами воєнні дії з великою по території й населення країною, з підготовленим до війни суспільством. Найбільш слабким місцем виявилась неготовність воєнних на всіх рівнях до ускладнень війни й розвитку подій за межами експедиційної воєнної операції.

Ми знайшли єдине теоретичне джерело, на основі якого Герасимов з Путіним планували «СВО» і імпровізували, коли вона провалилася.

Це російський воєнний вчений-стратег Олександр Свєчін. Воєначальник і воєнний теоретик, прихильник і послідовник Наполеона, Клаузевіца, Мольтке, генерал-майор Царської армії. Простріляний в 38-му році.

В 27-му році написав свою знамениту «Стратегію» про ведення війни державою. Це він створив основи російської воєнної науки й стратегічної думки.

Перше. Найважливіше при підготовці війни постановка політичної цілі. Якщо її немає – вся стратегія війни стає розмитою.

Друге. Політична ціль має відповідати можливостям ведення воєнних дій.

Свєчін розглядав два види війни. Нічого нового, але Путін рухався саме за цим підручником.

Перша. Блискавична кампанія, яку він називає «стратегією знищення» або «перемогою розтрощення» (сокрушительная победа). Бліцкриг.

Друге. Війна на виснаження, або «замор».

У WP є докази, що Путін планував лише бліцкриг: «Із РФ і Білорусі блискавичним движем армій за 3-4 дні оточити Київ, захопити Зеленського і встановити маріонетковий уряд».

Паралельно зі сходу мало швидко рухатись інше російське військо, блискавично пройшовши через центральну Україну.

Решта наступальних корпусів мали зайняти із Криму все південно-східне узбережжя. На це відводилось не більше трьох тижнів. Після недовгої паузи й відновлення сил та спроможностей війська РФ мали дійти до умовної лінії на заході України, між Молдовою на півдні й Білоруссю на півночі.

За стратегією Свєчіна, у Путіна у «розтрощення» можлива лише одна воєнна ціль – «повна дезорганізація воєнної сили неприятеля». Тобто, «абсолютне (совершенное) її знищення», «розщеплення всілякого звʼязку між вцілілими осколками».

Це надзвичайно ризикована затія, як виявилось, що й стало слабким місцем росіян.

ЗСУ зосередились використати стратегічну доктрину 2 світової війни – тактику оборони навколо добре захищених пунктів. Штурмувати треба довго, а при тактичних відступах росіян ЗСУ результативно атакували цілі колони, проривалися в тил, постійно розривали наступальні, витягнуті по напрямках стратегічного руху бронетанкові підрозділи мобільними групами, які швидко змінювали свої позиції. Росія програла першу фазу війни.