Після двох повідомлень останніх днів – про спробу "держперевороту" у Німеччині та про активізацію неонацистського формування "Русіч" у країнах Балтії я подумав собі, що Москві треба щось робити. Її креативні заготовини не працюють, і вже не працюватимуть. Спроби дестабілізувати ситуацію у будь-якій країні тепер незмінно пов'язуватимуть з "рукою Кремля", і зусилля усіх спецслужб, які займатимуться такими інцидентами, будуть скеровані саме на пошуки "російського сліду".
Ба більше, — якась дивна синхронізація скандалу з Reichsbürgerbewegung та раптовою появою в інформаційному просторі вже призабутої рейхсканцлерін Ангели Меркель, — також наштовхує на думку про певні аж надто конспірологічні схеми. Фрау Меркель сказала чимало цікавого, і з-поміж іншого, — про дивну логіку її політики, фактично за орвеллівськими рекомендаціями. Про Північний потік як спробу… дати Україні зміцнитися енергетично, про Мінські угоди для блага тієї ж України. Ну, ок, залишмо на сумлінні політикині її розумування, взявши до уваги лише те, що вони дивним чином нагадують російські наративи.
Тепер про екстремістів. "Рейхсбюргери" продемонстрували неабиякий прогрес. З маргінальної купки диваків, що визначили собі за провідника принца Генріха XIII Ройсса цу Кьостріца, вони перетворилися на далебі не узбічну політичну силу, що, за підрахунками експертів, вже налічує майже 20 тисяч активістів. І, що серйозно, — не тільки обивателів, але й державних службовців, армійських діячів тощо. Певні тези програми Reichsbürgerbewegung проглядаються в основоположних документах німецьких парламентських партій.
Спроби дестабілізувати ситуацію у будь-якій країні тепер незмінно пов'язуватимуть з "рукою Кремля", і зусилля усіх спецслужб, які займатимуться такими інцидентами, будуть скеровані саме на пошуки "російського сліду"
Звідки гроші? Є підозра, що з Росії. Адже, якщо "Альтернатива для Німеччини" не цурається путінського утримання, то невже "рейхсбюргери" мають бути поряднішими?
Та родзинкою у німецькому "торті" виявилася певна громадянка Росії, подруга Генріха XIII, Віталія Б. Саме вона стала "зв'язковою" між "коронованим" екстремістом та російським урядом.
Нічого дивного. "Рейхсбюргери" не самотні у своїй "боротьбі" за відновлення Рейху. Вони радше частина мережі "громадян", і мають аналог у сучасній Росії. "Союз слов'янських сил Русі (СССР)", також відомий як "Громадяни СРСР" теж вважає покійника-СРСР "найживішим з усіх живих". Гадаю, саме "СССР" став живильним джерелом рекрутування бойовиків "Русіча", який ото засвітився днями в медіапросторі країн Балтії. Російські неонацисти попросили своїх членів надати розвідувальні дані про військову діяльність у Латвії, Литві та Естонії. Таким чином недвозначно натякнули про ймовірні провокації у цих країнах, які могли б теоретично перерости у війну проти НАТО.
Якщо хтось припускає, що "Русіч" діє на свій страх і розсуд, то глибоко помиляється. По-перше, він офіційно воював на Донбасі з 2014-го року, а, отже, для Кремля не є відкриттям сам факт існування ОЗУ неонацистів. По-друге, "Русіч" тісно пов'язаний з ПВК "Вагнер". Тож Пригожин, мабуть, також причетний до координації діяльності цих терористичних угруповань. А, по-третє, виходячи з логіки недавніх заяв і Путіна, і його "рота" Пєскова, Росія налаштовується на тривале протистояння із Заходом, тому балтійська акція "Русіча" цілком вписується у цей контекст.
Від паралельних до офіційної армії збройних формувань (у Росії вони не обмежуються "Русічем" та "Вагнером") можна чекати чого завгодно. Однак наразі виглядає, що вони повністю контрольовані. До того часу, коли їхні спонсори та натхненники не вирішать, що з Путіним їм не по дорозі
Ті, хто дмухає на холодне, почали розповідати про те, що "Русіч" та певною мірою "Вагнер" можуть з часом стати загрозою РФ як державі. Бо від паралельних до офіційної армії збройних формувань (у Росії вони не обмежуються "Русічем" та "Вагнером") можна чекати чого завгодно. Однак наразі виглядає, що вони повністю контрольовані. До того часу, коли їхні спонсори та натхненники не вирішать, що з Путіним їм не по дорозі.
У діях Reichsbürgerbewegung та "Русіча" слід бачити також відповідь на запитання, яке недавно порушила The Washington Post, написавши, що українські спроби деокупувати Крим вагітні "тривалим конфліктом" на кшталт сектору Гази чи Нагірного Карабаху. Так от, європейці можуть бути упевненими: цей конфлікт триває вже давно, і своєю тяглістю стосуватиметься не лише України. Росія готова підтримувати жар у всеєвропейському (ба – у всесвітньому) вогнищі, оскільки тільки таким чином Путін та його кліка зможуть утримуватися при владі. Тобто умовний "Сектор Гази" вже тліє у самій Європі. І варто лише дещиці бензину, аби він спалахнув на повну силу.
