Сакральне "морько"

Читаю про те, як в Одесі люди масово йдуть на пляжі, не зважаючи на їх офіційне закриття та попередження про ризик кишкових інфекцій і ловлю дежавю. Щось подібне ми проходили не так давно, лише три роки тому на початку пандемії.Читаю про те, як в Одесі люди масово йдуть на пляжі, не зважаючи на їх офіційне закриття та попередження про ризик кишкових інфекцій і ловлю дежавю. Щось подібне ми проходили не так давно, всього лише три роки тому на початку пандемії.

Так само як і тоді все було начхати на поради інфекцій оністів та прямі заборони місцевої влади. Якщо вже мудрому народу треба "на море" (від цього слова у мене виникає бажання стріляти на звук, але я стримуюсь), то навіть рашистська тактична ядерна зброя їх не зупинити. Бо морько та пляжик - то священне і ніщо не може спинити охочих лежати тюленем на пекучому сонці цілий день, постійно заливаючи в себе алкоголь.Так само як і тоді всім було начхати на поради інфекціоністів та прямі заборони місцевої влади. Якщо вже мудрому народу треба "на морько" (від цього слова у мене виникає бажання стріляти на звук, але я стримуюсь), то навіть рашистська тактична ядерна зброя їх не зупинить. Бо морько та пляжик - то священне і ніщо не може спинити охочих лежати тюленем на пекучому сонці цілий день, періодично заливаюче в себе алкоголь.

Ото немає чого робити медикам під час війни, як рятувати покемонів, які хилили брудної морської води. Протест “оздоровилися на морі”, які молодці!Ото нема чого робити медикам під час війни, як рятувати покемонів які хильнули брудної морської води. Проте “оздорвилися на морі”, які молодці!

До речі, а ви знаєте, як пішла традиція "оздоровлюватися на морі"? Вона сягає корінням щонайменше 19-го століття, коли в містах стрімко розповсюджувався невиліковний тоді туберкульоз. Тодішні лікарні раділи пацієнтам переселятися з міста туди, де є чисте повітря та багато сонця, які часто сповільнювали прогресування хвороб. Це могло бути море, однак так само помічними вважалися гори чи просто маєток у селі.До речі, а ви знаєте звідки пішла традиція "оздоровлюватися на морі"? Вона сягає корінням щонайменше 19-го століття, коли у містах стрімко розповсюджувався невиліковний тоді туберкульоз. Тодішні лікарі радили пацієнтам переселятися з міста туди, де є чисте повітря та багато сонця, які часто сповільнювали прогресування хвороби. Це могло бути море, однак так само помічними вважалися гори чи просто маєток в селі.

Скоріш за все, хворим легеневим туберкульозом дійсно сильно шкодило забруднене пічною сажею та промисловим смогом міське повітря, тому, в принципі, будь-яка “зміна клімату” могла піти їм на додаток.Скоріш за все, хворим легеневим туберкульозом дійсно сильно шкодило забруднене пічною сажею та промисловим смогом міське повітря, тому, в принципі, будь-яка “зміна клімату” могло піти їм на користь.

Більше було варіантом релокейта для найбільш багатих хворих, тому саме його згодом стали вважати такою собі елітарною панацеєю від усіх хвороб та універсальним способом "оздоровлення".Море було варіантом релокейта для найбільш багатих чахоточних, тому саме його згодом стали вважати такою собі елітарною панацеєю від всіх хвороб та універсальним способом "оздоровлення".

У радянські часи до цього вірування додалося нове. На Чорне море стали масово їздити стражденні пролетарії з півночі, які в своїх Усть-Піздюйських бачили сонце та плоди лише на новий рік та й то на картинках. Саме від цих здичавілих мешканців Нечорнозем’я йде традиція «оздоровлювати дітей на морі», яка стала сакральним ритуалом для всіх пострадянських країн.У радянські часи до цього вірування додалося нове. На Чорне море стали масово їздити стражденні пролетарії з півночі, які в своїх Усть-Піздюйськах бачили сонце та фрукти лише на новий рік та й то на картинках. Саме від цих здичавілих мешканців нечорнозем’я йде традиція "оздоровлювати дітей на морі", яка стала сакральним ритуалом для всіх пост-радянських країн.

У часи пізнього совка, якщо ти не вивіз дитину влітку на море - то ти був лошара та лузер, а потім радянські люди й так постійно були лошарами та лузерами по замовчуванню, то на море намагалися потрапити всі. Тим більше, що й варіантів особливих у трудового народу не було: можна було вибрати між санаторієм з мінералкою та кострубатим більярдом, та санаторієм з морем та кострубатим більярдом. І то якщо у твого підприємства був власний санаторій. Усіляка дрібна публікація типу вчителів та інженерів їздила “дикунами”, бо путівок та блату на всіх цих лохів не вистачало.У часи пізнього совка, якщо ти не вивіз дитину влітку на море - то ти був лошара та лузер, а оскільки радянські люди й так постійно були лошарами та лузерами по замовчуванню, то на море намагалися потрапити всі. Тим більше, що й варіантів особливих у трудового народу не було: можна було обирати між санаторієм з мінералкою та кострубатим більярдом, та санаторієм з морем та кострубатим більярдом. І то якщо у твого підприємства був власний санаторій. Всіляка дрібна публіка типу вчителів та інженерів їздила “дикунами”, бо путівок та блату на всіх цих лохів не вистачало.

На це паломництво часто збирали гроші цілий рік, щоб пару тижнів пожити в париметрів від моря у комунального гадюшника з потрібним на вулиці та разом з ненависною тещею. Батьки займалися в основному походами на базар за їжею та її лікуванням на напівживому керогазі, а у вільний від цього часу родина урочисто вилазила на пляж та засмагала там до стану «мрія онколога» (як правило налізу в процесі «мрія нарколога»).На це паломництво часто збирали гроші цілий рік, щоб пару тижнів пожити в парі кілометрів від моря у комунальному гадюшнику з нужником на вулиці та разом з ненависною тещею. Батьки займалися в основному походами на базар за їжею та її приготуванням на напівживому керогазі, а у вільний від цьго час родина урочисто вилазила на пляж та засмагала там до стану “мрія онколога“ (як правило нализуючись в процесі до стану “мрія нарколога“).

У перший же день всі отримували сонячні опіки другого ступеня, а потім тиждень ходили густо намазані сметаною (як суворо протипоказано при опіках). Бонусом були отримані кишечні розлади від погано помитих брудною водою фруктів, укуси комах з особливою реакцією, опіки з інтоксикацією від медуза та травми від бажання залізти у хвилю більше.В перший же день всі отримували сонячні опіки другого ступеня і потім тиждень ходили густо намазані сметаною (яка суворо протипоказана при опіках). Бонусом йшли кишечні розлади від погано помитих брудною водою фруктів, укуси комах з алергічною реакцією, опіки з інтоксикацією від медуз та травми від бажання залізти у хвилі побільше.

Платили за це сумнівне задоволення дурні гроші і вважали, що навіть два тижні такого “ударного відпочинку” вставляли діткам в дупу магічну оздоровчу батарейку, яка вистачала на весь наступний рік аж до наступного паломництва.Платили за це сумнівне задоволення дурні гроші і вважали, що навіть два тижні такого “ударного відпочинку” вставляли діткам в дупу магічну оздоровлювальну батарейку, якої вистачало на весь наступний рік аж до наступного паломництва.

Годі й казати, що жодних наукових даних, які б підтверджували застосування такого абстрактного “моря“, не існує в природі. Мешканці приморських міст та сіл, за статистикою, аж ніяк не здоровіші для мешканців населених пунктів далеких від моря за умов однакових інших факторів. Навпаки, надлишок сонячного ультрафіолету неаби як ускладнення раку шкіри, а постійна висока вологість дещо підвищують ризики ряду інших захворювань.Годі й казати, що жодних наукових даних, які б підтверджували користь такого абстрактного “моря“, не існує в природі. Мешканці приморських міст та сіл, за статистикою, аж ніяк не здоровіші за мешканців населених пунктів далеких від моря за умови однакових інших факторів. Навпаки, надлишок сонячного ультрафіолету неаби як сприяє раку шкіри, а постійна висока вологість дещо підвищують ризики ряду інших захворювань.

Нестача вітаміну Д, якою часто виправдовують «користь» від засмагання на пляжі до стану викопного вугілля, є, за великим рахунком, міською легендою. По-перше Україна - це не запоребрикове заполяр'я, в наших широтах сонця вистачає з надлишком навіть у болотах Полісся. По-друге, у сучасному розвиненому суспільстві навіть боже харчуються так добре, що майже не мають шансів споживати авітаміноз. Нам, людям ХХІ століття, просто дуже важко уявити, якими непотрібно харчувалися люди ще сто років тому - от тоді з вітамінами дійсно була біда, але не зараз. Здоровій людині в Україні не потрібно засмагати заради вітаміну Д ні при яких умовах. Якщо гіповітаміноз виникає на тлі хвороби, то вітамін Д приймають у таблетках у контрольованій дозі, а не синтезують його, повертаючись пузом до сонця.Нестача вітаміну Д, якою часто виправдовують “користь” від засмагання на пляжі до стану викопного вугілля, є, по великому рахунку, міською легендою. По-перше Україна - це не запоребрикове заполяр’я, в наших широтах сонця вистачає з надлишком навіть в болотах Полісся. По-друге, у сучасном розвиненому суспільстві навіть бомжі харчуються так добре, що майже не мають шансів спіймати авітаміноз. Нам, людям ХХІ століття, просто дуже важко уявити яким непотрібом харчувалися люди ще сто років тому - от тоді з вітамінами дійсно була біда, але не зараз. Здоровій людині в Україні не потрібно засмагати заради вітаміну Д ні при яких умовах. Якщо гіповітаміноз виникає на тлі хвороб, то вітамін Д приймають у таблетках у контрольованій дозі, а не синтезують його, повертаючись пузом до сонця.

Культ “оздоровлення на морі” - це химерна суміш стародавніх спроб лікування туберкульозу та збоченого радянського флешмобу, викликаного дефіцитом та стадним інстинктом. Класичне лежання на пляжі взагалі приносить лише шкоду підвищення через ризик раку шкіри, ризик теплового ураження та негативний вплив різких перепадів температури при зануренні у воду. Це вже не кажучи про інші сумнівні принади морських курортів: зловживання алкоголем та нездоровою “пляжною” їжею, недосипання через тусню на дискотеках, ризики випадкових статевих зв’язків тощо.Культ “оздоровлення на морі” - це химерна суміш стародавніх спроб лікування туберкульозу та збоченого радянського флешмобу, викликаного дефіцитом та стадним інстинктом. Класичне лежання на пляжі взагалі приносить лише шкоду через підвищення ризику раку шкіри, ризик теплового ураду та негативний вплив різких перепадів температури при зануренні у воду. Це вже не кажучи про інші сумнівні принади морських курортів: зловживання алкоголем та нездоровою “пляжною” їжею, недосипання через тусню на дискотеках, ризики випадкових статевих зв’язків, тощо.

Якщо вам подобається море як таке, якщо воно вас заспокоює та надихає, якщо вам подобається плавати у солоній воді - будь ласка, відпочивайте на морі. Але якщо вас приваблюють гори, річка, ліс, рибалка, власна дача чи будь-що інше - не потрібно приносити своє вподобання в жертву міфічної користі моря для здоров'я. Будь-який відпочинок буде корисним для умов та позитивної фізичної активності, психологічного комфорту та повноцінного харчування. Море в цьому плані нічим не гірше і не краще будь-яких інших варіантів. Якщо ви не повезете дитину на море - ви аж ніяк не будете лохом та лузером, небо не впаде на землю, а дитина не стане раптово більш хворобливою.Якщо вам подобається море як таке, якщо вас воно заспокоює та надихає, якщо вам подобається плавати у солоній воді - будь ласка, відпочивайте на морі. Але якщо вас приваблюють гори, річка, ліс, рибалка, власна дача чи будь-що інше - не треба приносити свої вподобання в жертву міфічній користі моря для здоров’я. Будь-який відпочинок буде корисним за умови регулярної та посильної фізичної активності, психологічного комфорту та повноцінного харчування. Море в цьому плані нічим не гірше і не краще будь-яких інших варіантів. Якщо ви не повезете дитину на море - ви аж ніяк не будете лохом та лузером, небо не впаде на землю, а дитина не стане раптово більш хворобливою.

Пора позбавлятися й цієї частини радянського спадку, бо коли якщо не зараз?Пора позбавлятися й цієї порції совєцького спадку, бо коли якщо не зараз?

Семен Єсилевський