То що може піти не так, якщо раптом створяться якісь нові пікові негативні ситуації в нашій економіці? Як це може позначитися на звичайних українцях, які щоранку ходять на роботу, потім – до магазину та повертаються назад додому? Це якось змінить їхнє життя?
У зв'язку з цим я б виділив як мінімум два фактори, які слід розглядати як серйозні ризики.
Перший - це зниження оборотів у промисловості та АПК, звуження ринків збуту і як наслідок – скорочення зайнятості. За оцінками експертів, якщо ЄС відмінить усі «свободи» для нашої продукції, то за рік ми матимемо 80% банкрутів. І вже зараз через блокування польськими фермерами кордону з Україною, лише у березні цього 2024 року Україна втратить 6,5 млрд грн надходжень від митниці.
Другий - відчутне падіння реальних доходів населення нашої країни. Все частіше українці звертаються за мікропозиками для того, щоб сплатити за комунальні послуги, лікарські препарати або просто продукти харчування. Зокрема, українці витрачають на їжу та обов’язкові платежі дві третини коштів. «Цей показник сягає 66%, що понад удвічі більше, ніж середній світовий показник. Україна – єдина серед досліджуваних країн, де витрати на цю категорію перевищують 50%», – відзначають експерти.
Також в умовах високої реальної інфляції та ослаблення гривні падає платоспроможний попит наших громадян. Навіть якщо з 1 квітня підвищать мінімальну зарплату з 7100 грн до 8000 грн, скільки потрібно платити податків з «мінімалки»? Отже на одного працівника: ставка 8000 грн (із них ПДФО (1440 грн) + військовий збір (120 грн)) + ЄСВ 1760 грн = 9760 грн. До виплати «на руки» працівнику - 6440 грн/місяць. На що ще вплине даний показник? ЄСВ для ФОПів підвищиться з 1562 грн до 1760 грн.
Цікаво, Кабмін і Верховна Рада мають чітке бачення, як мінімізувати ці ризики?
