1. Бо це означає, що ця людина погано (чи ще гірше) виконуватиме свої прямі функції. Бо пре-секретар президента – це не хороша дівчина/хлопець/людина, якій просто взаємно комфортно з президентом.
Це важлива ФУНКЦІЯ з висвітлення роботи президента і координації медійної роботи.
Вибачте за цю паралель, але коли Джен Псакі очолила комунікації Джо Байдена, топ-коментатори з найбільших американських ЗМІ писали про неї: "Перший день Байдена та перший день Псакі став сигналом про те, що функціональний уряд повернувся" (Брайан Стелтер, CNN). Йшлося про повернення брифінгів речниці і прес-конференцій, на яких «нарешті слова мали сенс» (Ван Джонс, CNN).
Але я просто нагадаю бачення речниці президента Зеленського з відомого інтерв'ю: "Президент не должен проводить пресс-конференции на постоянном базисе" і "По-любому мы не прячемся, мы диверсифицировали его общение очень сильно".
Так от, проводити брифінги, а не телешоу, на «постоянном базисе» - це і є робота прессекретаря.
2. Прессекретарі/ки президента не є журналістами, не є ведучими, не є публіцистами і колумністами. Вони навіть не піарники в широкому сенсі.
Як можна не розуміти свого статусу і статусу інституції президента загалом.
3. В Україні є проблема – ти ніщо без телебудки. Ти не можеш нарощувати свій експертний капітал, якщо нічого не ведеш. Ток-шоу – єдино зрозуміла логіка впливу. Чи ти безробітний колишній депутат, чи ти речниця президента – веди ток-шоу.
Але ж, боже мій. Я це пишу зараз, і згадую цю стилістику, формулювання, логіку, вульгарний сленг. По-любому страшно, що це вважається нормальним.
