Ті з інвесторів і спекулянтів, хто пережив цей тиждень, матимуть про що розповісти своїм онукам. Хоча останні, певно, ніколи їм не повірять. Бо те, що відбувалось, не можна пояснити жодною раціональною логікою. За цей тиждень ринки переживали рекордне падіння і рекордне зростання, кілька днів найбільшого об’єма торгівлі акціями в історії і найбільші денні розвороти тренда в цьому столітті. Все найбільше, як і любить президент США, який, власне, і спровокував безумну волатильність на ринках. Коли ринки падали, потім відростали, сподіваючись на диво, а потім знов падали. При тому, що по результату тижня індекс S&P500 і не змінився суттєво. Якщо минула п’ятниця починалася з відмітки у 5396 пунктів, то ця – на відмітці 5268 пунктів, набагато вище, ніж можна було очікувати в перші дні тижня. І це прямо пов’язано з тим, що диво нарешті сталось. Після чого ринки підстрибнули в четвер, коли індекс S&P500 додав 10% за день, а технологічний NASDAQ – 12%. Після того, як Трамп дав задню, проявивши дивну для нього раціональність, так і не дочекавшись, що хтось приїде цілувати його дупу. Бо і європейці, і японіці, і китайці вирішили, що вести перемовини з терористами ще можна, а от з божевільними немає ніякого сенсу. І якщо європейці стримано відповіли, то китайці вирішили пограти у гру у кого тут тарифи більше. Власне, саме проти Китаю торгівельна війна ще й не послабилась, хоч ринки прореагували так, наче Сі вже підняв слухавку і прийняв вибачення свого друга Донні. Принаймні, в першій торговий день, коли поринули в ейфорію раптового дива.
Але схоже, найефективнішими виявились самураї. Бо зупинили Трампа, судячи з усього, навіть не сльози Ілона Маска (останній чесно думав, що Трамп чесно кине своїх виборців, яким обіцяв мита на все, що рухається, і виконає тільки обіцянку для друзів мільярдерів, відмінивши їм податки), а колапс на ринку американського боргу. Хоч деякі прихильники Трампа і вигадували раціональне пояснення його діям, що обвалювали фондові ринки, говорячи, що все це робиться для перетоку грошей на ринок облігацій, щоб здешевити американський борг. Це саме по собі виглядало нісенітницею, але при цьому на ринку облігацій відбувався свій апокаліпсис. Не такий помітний для пересічного глядача, як різке падіння на фондових біржах, але більш болючий для економіки і для уряду США. Там йшли свої розпродажі, контрастуючи із звичною ситуацією, коли при збільшенні ризику в світі люди ховаються в американський борг. В результаті, різко виросла дохідність американського боргу, роблячи боляче як міністру фінансів, що бачив, скільки тепер буде коштувати залучати нові борги, так і простим американцям, що мають чи планують іпотеку. Дійшло до того, що в певний момент часу дохідність 30-и літнього американського боргу стала вища, ніж аналогічного по терміну боргу Греції. Країни, що досить нещодавно стояла на межі дефолту, іноді тупцяючи ніжкою за цю червону лінію. В результаті, чи не єдиний дорослий в кімнаті, міністр фінансів, прийшов до Трампа і показав йому, певно, чим це загрожує. І прийшов момент фраєру здати назад.
Чому падав ринок облігацій? Чутки на ринку кажуть, що розпродаж вчинили саме японці, у яких традиційно є великий запас американського боргу. А до них могли долучитися і всі інші, в тому числі приватні інвестори, реагуючи на невизначеність і переживаючи з приводу того, що тепер не існує неможливого, а значить треба врахувати і чутки про плани Трампа щось там зробити з борговим навантаженням і якось там послабити долар. Але може це просто ринкові чутки і люди наговорюють на самураїв. Так само як нікуди тепер не подітися від розмов, що хтось добряче заробив на інсайдерський торгівлі і цей хтось може бути не чужим для родини президента США. Тим більше, як кажуть, хтось зробив дуже велику ставку за кілька хвилин до того, як Трамп рекомендував покупати у своїй соціальній мережі. Цікаво і те, що поки що не можна говорили про значне полегшення на ринку американських облігацій. Дохідність, звісно, впала, але не кардинально. Да і торгівельна війна з Китаєм нікуди не поділася, загрожуючи лишити американців голими і босими в реальному світі, де треба купляти одяг і особливо взуття. Не кажучи вже про невизначеність. Бо, звісно, добре, що Трамп зупинився, адже це означає, що він не збожеволів остаточно, як переживали деякі аналітики, і певне раціо у нього лишилось. Але це не зупиняє його від майбутніх непередбачуваних кроків, що зупиняє людей від інвестицій, що саме по собі може привести до рецесії. І чи встигнуть його вчасно зупинити наступного разу поки що невідомо. Бо не завжди можна запхати зубну пасту назад у тюбік. Да і торгівельна війна поки не зупинена, а поставлена на паузу. Та і в китайців ще є дуже великий запас американського боргу, який можна було б продати.
Може тому в четвер ринки повернулись до падіння, яке б у звичайний тиждень назвали б глибоким, і так само втрачав свої позиції долар і зранку п’ятниці пара євро долар торгується на рівні 1,128 (а вдень вже 1,14). А оглядачі провідного банку почали використовувати щодо ринкової ситуації слово «Fatigue», що, раніше, зустрічалось виключно у неприємних людей при оцінці ставлення до України і війни. Тепер цей фатік викликають самі ці люди. І це їм вдалося швидше, ніж за три роки. Ще одним яскравим прикладом того, що оптимізм виявився передчасним і не таким потужним, є ситуація на ринку нафти, що радує око простого українця. Нафта, що валилась весь останній тиждень, звісно не могла не зреагувати на розворот на фондових ринках. Проте барель бренту, нехай і зріс, проте зупинився десь біля позначки 64 долари. А перед тим, як Трамп оголосив торгівельну війну, коштувала 75 доларів за барель. Подальшому укріплення певно, заважає як переживання про економіку Китая, що генерує значну частку попиту, так і збільшення видобутком ОПЕКом і не розуміння, як картель буде реагувати на подальшу динаміку економіки. Це звісно не радує російський бюджет. Як і активне послаблення Китаєм власної валюти, що стало природним ходом Пекіна у торгівельній війні. Останнє має нервувати не тільки російського міністра фінансів, що фінансує війну, продаючи Китаю його юані, але й російський бізнес, який тепер активно торгує з Китаєм. А це не дуже приємно, коли ти сировинний придаток країни, що девальвує свою валюту. Що правда, тепер китайські товари, стануть в Росії трохи дешевшими, полегшуючи роботу Набіуліної у її боротьбі з інфляцією.
Український сегмент єврооблігацій так само порадувався розвороту Трампа. В результаті українські суверенні єврооблігації додали у вартості до 3-х пунктів. Що правда, це не компенсує загальне падіння (майже 20 пунктів) останнього місяця, пов’язане не тільки з торгівельними війнами Трампа, але й його невиконаною обіцянкою закінчити війну якщо не за 24 години, то принаймні до Великодня. Бо як раз торгівельні війни мало кого обходили в Україні. Хоч інфляційний ефект і буде неприємним, бо ми разом із всім світом будемо імпортувати і ту саму американську інфляцію, яку підвищує своїми кроками Трамп. А інфляція досі лишається проблемою. Знов прискорившись. Останні данні продемонстрували зростання рівня інфляції в Україні до 14,6%. І наче десь вже на горизонті є вичерпування цих інфляційних факторів, проте щось цей момент ніяк не може настати. А гривня продовжує стояти стійко, зберігаючи більш сильний курс на вулиці, ніж на міжбанку. Що прям таки протирічить самій логікі існування чорного ринку. Але, певно, має пояснення у тому факті, що Україна є аграрною наддержавою, а українські аграрії дуже люблять готівку, яку витягають по весні, коли починається посівна. І хоч погода не дуже весняна, але долари аграріїв вже перейшли у гривні, створюючи тиск на вуличний ринок.
