Гарні новини продовжують надходити з нафтових ринків.
Тенденції, про які писали раніше, зміцнюються.
ОПЕК+ заявила про наміри з грудня 2024 р. збільшити видобуток на 118 тис. барелів на добу.
Це незначне збільшення – зважаючи на те, що теперішні обмеження видобутку ОПЕК+ оцінюються на рівні 5,86 млн. барелів на добу (або 5,7% світового попиту на нафту) – але тим не менш, це розглядається як певний старт процесів відмови від жорстких квот для підтримання світових цін.
А от Саудівська Аравія відмовилася від бажаного для неї цінового орієнтиру у 100 доларів за барель і оголосила, що планує збільшити видобуток нафти, аби не втрачати свою частку ринку.
Також у жовтні очікується відновлення нормальних обсягів видобутку нафти у Лівії. Там у вересні 2024 р. відбулося різке скорочення видобутку через політичні проблеми, але протиборчі сили в країні змогли домовитися – хоча б щодо видобутку. І це означає, що наступного місяця на світовий ринок може повернутися додатково 500 тис. барелів лівійської нафти на добу.
На користь зниження цін на нафту буде грати також непевна ситуація в економіці основних світових споживачів нафти – Китаю, США і Євросоюзу. При цьому варто врахувати, що Китай протягом останнього десятиліття намагається знизити споживання нафтопродуктів (зокрема, відбувся різкий стрибок купівлі електромобілів), а США входить до ТОП-3 країн із найбільшим видобутком нафти (передовсім, сланцевої).
Відповідно, ринок реагував подальшим зниженням цін на нафту – наприкінці минулого тижня листопадові ф’ючерси Brent коштували близько 70,8-71,5 доларів за барель з тенденцією до поступового зниження. За результатами минулого тижня падіння оцінюється приблизно у 4%. По WTI воно було ще суттєвішим – близько 6%.
У вересні Brent опускався навіть нижче 69 доларів за барель – це найнижчий показник з грудня 2021 р.
російська Urals, яка традиційно торгується з дисконтом до Brent, цього місяця торгувалася доволі близько від цінової стелі у 60 доларів і навіть в середині місяця «ходила під» неї – зокрема, у середині вересня у портах Новоросійська і Приморська Urals продавали за 57,5-57,8 доларів за барель. Це контрастує із ціною в 70 доларів за барель Urals, яку було закладено в основу федерального бюджету на цей рік.
Чим нижчою буде ціна на нафту, тим швидше лусне бульбашка російського воєнного бюджету.
Але для цього знадобиться ще багато наполегливої роботи.
