Завдяки бурхливій діяльності переслідувачів корупції, як я і казав раніше, мою увагу привернули закупівлі МОУ. Виявилося, в фейсбуці ходять оці фотографії з ярликами нашитими на сумнозвісні куртки, які, за словами Михайла Ткача - "перетворилися з літніх на зимові".
Постачальником курток є компанія VECTOR AVIA
HAVA ARAÇLARI MAKiNE SANAYi VE TICARET LIMITED SiRKETI (https://www.avia-vector.com/)
Виробником курток вказано дві компанії:
1. AKINCILAR TAKTİK TEKSTİL SAN.VE TİC.LİMİTED ŞİRKETİ (https://www.akincilartaktik.com/). Цей виробник здійснює постачання для Міністерства оборонної промисловості Азербайджану.
2. NEA GROUP TEKSTİL İNŞAAT OTOMOTİV LOJİSTİK GÜZELLİK MERKEZİ EĞİTİM HİZMETLERİ SAN.VE TİC.LTD.ŞTİ.
Другий виробник - NEA GROUP - викликає щире занепокоєння, оскільки ця компанія-виробник була зареєстрована в турецьких реєстрах 26 червня 2022 року. А, 9 вересня 2022 року вона вже поставила Міністерству оборони України куртки за контрактом № VV2022-M1708, виготовлені в тому самому вересні.
Тобто, від моменту створення турецької компанії до моменту готовності курток для носіння українськими воїнами пройшло біля 70 днів. Ніфіговий такий бізнес-план.
Засновником виробника NEA GROUP, згідно турецьких реєстрів, є громадянин України Еміл Нурієв.
В українських реєстрах наявна інформація про власника компанії ТОВ "РЕЙН-А" (43900890), якого звуть НУРІЄВ ЕМІЛ АЛЛАХВЕРДІ ОГЛИ. Він з Харкова. Він також є співвласником компанії ТОВ "БЕАС ГРУП" (45309475).
Таким чином, ця інформація спростовує критиків української виробничої промисловості, щодо того, що "ми не можемо куртки пошити".
Виявляється, компанія-виробник курток для МОУ та компанія-постачальник курток для МОУ є УКРАЇНСЬКИМИ. Просто зареєстровані в Туреччині.
Якими є причини для українців реєструвати компанії в Туреччині, щоб здійснити постачання текстильних виробів україньскому державному органу?
З одного боку, це може бути така недолуга конспірація. Я не здивуюся, що куртки, насправді, були пошиті в Україні і нікуди не їздили. А, документи, які показав Ніколов - були намальовані число формально.
До речі, отой документ, яким Ніколов стверджує, що куртки коштували 29 долларів - це не інвойс. E-Arşiv Fatura - це обов'язковий документ для усіх турецьких компаній, який заповнюється для податкової. Усі такі рахунки є доступними онлайн, якщо ви громадянин Туреччини. Можна перевірити тут - https://ebelge.gib.gov.tr/anasayfa.html
Тобто, коли Ніколов каже, що в Туреччині куртки коштували 29 доларів, а в Україні стали коштувати 86 доларів, то це, ніби, правда... Але, за 29 доларів в Туреччині їх би ніхто продавати не став, оскільки цифра 29 - це для податкової. А, цифру для податкової компанія VECTOR AVIA, ймовірно, свідомо занизила, щоб сплатити менше податків.
А, от звідки у Ніколова цей документ, і чому він каже, що це інвойс для продажу? Ось це реально цікаво. Ну, по суті, якщо в тебе є знайомий турецький розслідувач, то отримати цей папірець не є проблемою.
Однак, проблемою є той факт, що чотири українці (Володимир Ненько, Олександр Касай, Роман Плетньов та ще Еміл Нурієв) створили в Туреччині дві юридичні особи, щоб поставити свій товар українському державному органу під час війни.
Питання - навіщо?
Питання - чи реально куртки вироблялися в Туреччині, а не просто пройшли по документам як турецькі?
Питання - чого чотири українці не могли все це зробити на території України, щоб бути прозорими українськими постачальниками і платити податки в український бюджет?
І, найголовніше питання - чи в міноборони знали, що закуповуют в українців, які представляються турецькими компаніями?
У мене є гіпотеза, щоб відповісти на ці запитання. Однак, оскільки я думаю, що її оприлюднення може зашкодити українським інтересам в контексті співпраці з однією іноземною державою, я поки що залишу це при собі.
Отже, я вважаю, що історія про збільшення ціни з 29 до 86 доларів - це не в повній мірі правда.
Історія про те, що "літні куртки перетворилися на зимові" - це брехня.
Історія про те, що українці постачали з турецьких компаній і, в одній з компаній співзасновником був племінник депутата з партії "Слуга народу" - це правда. Поки що працюю над тим, щоб вияснити - хто таким Еміл Нурієв, і чим він знаменитий.
Ключовим питанням, яке дійсно є важливим в контексті потенційного кримінального пересдування посадових осіб - це питання відповідності ціни і якості.
Найкраще це питання описала Тетяна Ніколаєнко, яка зараз працює над договорами та детально описала технічні умови, які мають бути виконані виробником.
https://www.mil.gov.ua/content/tenders/proekt_4_to____.pdf
Ці технічні умови дають підстави підозрювати, що умови закупівлі підганялися під конкретного постачальника та написані таким чином, що не дають змоги визначити, чи якісна куртка чи ні. Оскільки, вже були дискусії стосовно її ваги (1,1 кг чи 1,5 кг). А, отже, питання - чи буде в такій куртці тепло нашим воїнам чи ні?
І, якщо - ні, то я вважаю, що це і є злочин.
Короче...
Це дійсно дуже мутна історія. І, багато питань щодо цієї закупівлі залишаються без відповідей. І, дуже добре, що ми про це говоримо і пишемо, бо треба ці відповіді отримати.
Але, ситуація потребує зваженого вивчення
