Спитайте через сто років, що відбувається з українською нац-дем спільнотою - і я відповім:
Як завжди - сруться. Сруться і сподіваються.
Нічого не буде, допоки для вас будь-яка проукраїнська влада буде поганою. І допоки ви будете вірити казочкам про «нові обличчя».
Що зараз, що сто років тому - перемивають кістки не таким «українським українцям» - шукають скелети в шафі з минулого, розбирають хто там що казав і коли. А в цей час необільшовички грабують, вбивають і саджають ваших лідерів під солодкі пісні про «зміни».
Хоча що саме змінилось - не зрозуміло. Нікого не заборонили, нікого не посадили - навпаки, всі одіозні чорти виходять з СІЗО, а всі активісти і патріоти буквально займають їх місця. І сидять.
А ми продовжуємо дивитись відосики вже навіть не такі бадьорі, як на початку - але за змістом такі ж самі. А головне - за відосиками немає жодних дій. Жодна тваринка не те що не страждає, а навіть не помічає «рішучої боротьби».
Замість того, щоб розвиватись, щоб хоча б повільно рухатись в західному напрямку, продовжують банально сратись і чіплятись за абсолютно незначущи слова чи невдалі інтерв‘ю десятирічної давнини.
Ні, я теж не проти, щоб і Зеленський змінився, і почав, і зробив - але поки що все, що я бачу - це тотальний пізднунг мільярдів під солодки казочки про «ми також підтримуємо рішучі дії Сполучених Штатів по деолігархізації».
Хоча чому б і самому не розпочати не просто підтримувати, а допомогти?
Я думаю адреса столичного БЦ «Міленіум» і президенту і його друзям добре відома. Та і з Фірташем теж думали, але - якось не склалось. Тепер нібито рішуча боротьба з Ахметовим - цілу вілу знайшли. У сина. В Швейцарії. Яка несподіванка!
Але ні, буде ще черговий цирк з конями і черговою «100 відсотків посадка» Порошенка. В це охоче вірю, це ми вже бачили.
