"Смутні часи" - Віктор Бобиренко

"Смутні часи" - Віктор Бобиренко

Помітив одну ментальну схожість українців і росіян.
Слідкуйте.
На прикладі Смутних часів у Московії початку 17 століття і сучасної України.
Московія
У 1598 році в Московському царстві зі смертю сина Івана Грознава Фьодара пересіклася династія Рюриковичів. На престол зайшов брат удови царя - Баріс Годунов.
Більшість старих бояр, які скрегочучи зубами визнали Годунова – починали, як і він – в опричному війську Івана Грознава. Тобто їздили з мітлами і собачими головами і діяли десь так у режимі НКВД сталінських часів. Годунова обрали, але злість затамували. А народєц масковскій був від нового царя у захваті, хоч і недовго. Бо він проводив реформи, а усім хотілося халяви.
Україна
Усі олігархи починали кар’єру при Кучмі. Хтось як комсомольці, а хтось як бандити. Потім вони зрослися в одного спрута.
У обох випадках – щось пішло не так.
У Московії у 1601-1603 роках почався голод (сніг випадав у вересні і стояв до травня), який пов’язують з виверженням вулкану Хуайнапутіна (я не жартую) в Перу.
В Україні
Криза, спричинена розворотом Януковича в Тайожний союз, принесла Майдан і війну. І народ вибрав Порошенка. Олігархи вимушено змирилися, що один із них став першим серед рівних. Але злобу затаїли.
Але війна – те ще виверження вулкану. Злетів долар. Реформи подобалися не всім.
У Московії
Старе боярство гноїло хліб, щоб тільки не віддавати людям і посилити в народі невдоволення Годуновим.
В Україні
Олігархічні канали – жахнули із усіх ЗМІ по Порошенку.
У Московії
З’явився Лжедмитрій І (насправді розстрига Грішка Атрєпьєв, типу спасшийся син царя Івана Грозного Дмітрій, (який насправді загинув від нещасного випадку); а по легенді Годунови вбили іншого хлопчика, а цей чудесно спасся).
Годунов посилав проти Лжедмітрія війська, але війська переходили на сторону Самозванця. Народ зустрічав його хлібом-сіллю. Навіть ті, хто сумнівався, справжній це царь Дмітрій чи ряжений – кричали: будь-хто, аби не Годунов
Загальна думка звучала приблизно так: ось прийде справжній царь і все розсосеться саме собою. А царь підтверджував: будуть милості усим. Причому боярам обіцяв більше холопів і земель, а холопам милості і послаблення від бояр.
В Москві тоді соцопитування не проводилися, але десь так 73% люду раділи приходу нового царя.
В Україні
Прийшов самозванець, невіглас, хайпун з командою ряжених. Багато хто вірив, що це дійсно порядний хлопець. Але навіть ті, хто сумнівався у його можливостях - кричав: хай би хто, аби не Порошенко. І ми бачили 73%.
В Московії
Після сметрі Баріса Годунова його сина Фьодора ще встигли вінчати на царство, але процарював він пару місяців. І (увага!) за наказом Самозванця московські бояри (тоді не було прокуратури) вбили сина і жінку царя Баріса. Ну а дочку Годунова Самозванець використав як наложницю.
В Україні
Після відставки Порошенка корупція зросла в рази – кумівство – на порядок. Самозванець через прокурора відкриває 100500 карних справ на Порошенка.
В Московії
За рік рейтинги Лжедмітрія падають нижче плінтуса. Народ, підбурюваний боярами його вбиває. Мало того, тіло спалюють і попелом вистрілюють із цар-пушки.
В Україні
У Зеленського падають рейтинги, але у нас цивілізована країна, тому Зе! пропонують просто піти.
У Московії
Починається те, що ні в яку голову не лізе.
Приходить Лжедмітрій ІІ. І навіть ті, хто вбивав, спалював колишнього Самозванця – приймають нового і присягають.
Увага!!! Тому що люди вірили – а може у цього щось вийде???!!!
Присягають правда не всі.
А у табір Лжедмітрія ІІ що стояв у Тушино під Москвою почали приїздити московські бояри (їх називали «перельотами»). І говорили тіпу: ну дай нам царюшка дєрєвєньок за те, що ми тут за тебе топимо. І він давав.
В Україні
Хтось сумнівається, що за «дальніх дєрєвєнь аганькі», заводи і прочая пєчєньки наші олігархи і «місцеві еліти» - удавляться??? І да, у нас перельоти вже поміняли по багато партій (я особисто не проти, якщо від однієї проукраїнської партії – в іншу, але з Регіонів у БПП чи в Батьківщину – це конєшно да).
Єдина відмінність в ситуаціях: у нас зараз кинулися міняти в своїй уяві Найвеличнішого на уявного КОЛЕКТИВНОГО МЕРА. Який порішає все.
У Московії
Ви не повірите – був ще і Лжедмітрій ІІІ. А шо? Ну має ж хтось прийти той, хто зробить людям щастя?
В Україні
Я сподіваюся, що ми таки мудріші. І коли Зеленський піде – ми не наступимо на ці граблі знову.
Хоча! Як кажуть: наша пісня гарна й нова – починаймо її знову.
Тільки б до смути не догратися.

Віктор Бобиренко

Loading...