Американські ринки трохи знизились по результатам цього короткого тижня, коли спекулянти знов мали довгий уік-енд, тепер з приводу дня Пам’яті. Слабим місцем ринків на цьому тижні виявилась ІТшечка, а саме група компаній, яку об’єднують під назвою Software. В четверг цей сегмент провалився найбільше за кілька останніх років. Ще раз демонструючи, що золоті дні програмістів закінчились і не тільки в Україні. Хоча, звісно, це не означає, що випускників технологічних ВУЗів чекає зубожіння. Просто період шари закінчився. Цікаов, тільки, чи закінчиться період божевільної вартості нерухомості навколо Сан-Франциско, чи тепер естафету просто підхоплять виробники штучного інтелекту, а програмісти будуть переїжджати кудись до Техасу, розмиваючи ковбоїв і створюючи там таким чином проблеми для майбутніх кандидатів від Республіканської партії. По результатам тижня індекс S&P500 втратив біля 30 пунктів і відкриється у п’ятницю з позначки у 5235 пунктів. Додатково натиснула на ринок інформація, що Байден пересилив себе і свою тінь Салівана і таємно дозволив бити американською зброєю і по території Росії. Це налякало спекулянтів, які так само як і Саліван з Байденом, бояться ескалації і ядерної війни. Проте, звісно, налякало не так і сильно.
А в Нью-Йорку 12 злих громадян створили проблеми вже для поточного кандидата від Республіканців. Дональд Трамп нарешті став офіційно кримінальним злочинцем. І це визнав Суд присяжних, а не якись там окремий суддя, який може просто не любити Трампа, особливо якщо це суддя з Нью-Йорку. Залишилось останнє слово за суддею, який має визначити, що ж робити з Дональдом і чи треба запроторювати його до буцегарні. Краса ситуації у тому, що навіть із тієї буцегарні він може обратися президентом США, тим більше, здається, для його фанатів буде байдуже навіть якщо він перед камерами принесе в жертву невинну дівчину. Якщо, звісно, біля Трампа раптом може опинитися невинна дівчина. Проте, з іншого боку, для виборців, що не визначились, судимість потенційного президента може грати роль, особливо в Сполучених Штатах (в Україні і Бразилії, як ми бачимо, це не дуже заважало майбутнім президентам) адже американці до інституту судочинства ставляться з великою повагою. То ж з виходом передвиборчої кампанії в США на фінальну стадію стає все веселіше і все гарячіше. І тепер у Трампа є класичне роздоріжжя, або він у крісло президента, або його до в’язниці. І там і там на 4 роки.
В українському сегменті єврооблігацій все по старому. Режим очікування умов реструктуризації триває. В цілому ринок суверенних єврооблігацій продемонстрував стримане зростання, додавши за тиждень в межах одного пункту. Чи то реагуючі на чутки про перемовини, чи нарешті на ринок став просочуватись інсайд з перемовин по реструктуризації. А може хтось подумав, що хтось щось знає і понеслось. Хоча, знов таки, не особливо і несеться. Одночасно з тим, триває місія МВФ, що проходить на безпечній відстані від російських ракет, у Варшаві, щоб нічого не заважало висипатися персоналу Фонду. Найближчим часом очікується позитивний висновок Фонду, що відкриє можливість як для чергового траншу, так і збереже Україну в програмі, що може бути навіть важливішим. І формалізували фінансову допомогу від штатів. Та, ще тепер аля кредит, а не грант, але з явним вайбом гранту. Сам кредит, який ще може бути списаний, і власне має бути списаним, якщо українська влада не утне якоїсь дурниці, буде виданий під 0%, як ми любимо. Та ще й терміном на 40 років, перебивши навіть добрих євробюрократів, які дають максимум на 30 років. Власне, навіть якщо той кредит не спишуть, то через 40 років від нього нічого не залишиться завдяки інфляції. Проте, звісно, краще його списати, щоб зараз не обтяжувати українські показники зайвим боргом, що погіршує наші рівні боргу до ВВП і впливає на оцінку, в тому числі від МВФ, української платоспроможності. Це важливо і для тримачів українського боргу, бо більший загальний рівень боргу може спонукати МВФ буде ще злішим поліцейським і вимагати списання ще більшої частини єврооблігацій.
А поки керівництво Нацбанку поїхало до Варшави на зустріч з МВФ, гривня раптом стала себе погано поводити. Ну як погано, просто взяла і перейшла умовну психологічну позначку у 40 гривень за долар, до якої вже кілька разів підходила. І не тільки перейшла, а завзято пішла далі і ранок п’ятниці міжбанківський ринок відкривається на рівні 40,5 гривень за долар, а вуличний курс досягнув рівня у 41 гривню за долар. Можна було б подумати, що гривню спеціально відпустили під зустріч з МВФ, який недвухзначно натякає, що бачить поточний курс гривні занадто сильним. Проте, одночасно, було видно, що в ці дні НБУ значно збільшим продаж валюти на міжбанку. Реагуючи таким чином на таємниче різке зростання попиту на валюту. Навряд чи це вже стало результатом валютної лібералізації, запровадженої регулятором. Хоча, звісно, могло б. Але основним підозрюваним всі останні місяці у таких випадках стає уряд, який може закупати щось велике і важливе з закордону. А може все одночасно.
Так чи інакше, рух гривні у цьому напрямку мав статися рано чи пізно. І показово, що жодної паніки це не викликало. І навіть маленьких черг у обмінники не спостерігалось. Набагато більше українців схвилювала тема можливого помірного зростання податків. Адже українці звикли, що під час війни податки не зростають, щоб там не казали підручники з історії і економіки. Та й можливе підвищення тарифів на електроенергію викликає збурення у домових чатіках, де в такому випадку традиційно клянуть Ахмєтова, хоч йому той тариф для населення по барабану і хвилює його виключно по якій ціні купує електроенергію бізнес. Тим більше, що завжди є сусідка з третього поверху, яка знає, що і так українці багато платять за електроенергію. Бо читала в телеграм каналі, що в Італії світло взагалі безкоштовне. А те, що на даний момент тариф для населення в Україні вдвічі нижчий, ніж навіть у Молдові (не будемо навіть порівнювати з тарифами в Італії, Німеччині чи Норвегії), то вже мало кого зможе переконати. А Мінфін на внутрішньому боргову ринку продовжує продавлювати ставки вниз. Готуючись до перегляду бюджету і до другого півріччя, коли, скоріш за все, позичати на внутрішньому ринку треба буде набагато більше.
