На росії зростає кількість етнічно-релігійних конфліктів. Це дуже небезпечні тенденції для росіян, з огляду на те, що у регіонах дуже незадоволені політикою кремля та путіна, провалом «спець операції» та кількістю загиблих, що надходять у федеральні округи російської федерації.
Ще небезпечніше ці тенденції для великих «центральних» міст росії: Москви та Санкт-Петербургу. Зростання етнічно-релігійних конфліктів пов’язано з тим, що на росії посилюється кількість та якість етнічних груп та зменшується кількість та якість російського населення.
Це питання я вже досліджувала, коли писала про те, що росія з 2004 року втратила чимало українських заробітчан, найголовніший та основний трудовий та генетичний ресурс, що дозволяв росії розвиватися.
На місце українців, які все ж таки, вибрали для трудової міграції більш комфортну Європу, США та інші розвинуті країни, на росії прийшла хвиля заробітчан з Середньої Азії. Й ось тут руських-росіян чекав «нежданчік». Бо, заміщення українського ресурсу азіатським, змістило чаші рівноваги на усіх терезах суспільства.
Українці це європейці, тобто це розвинутий етнос, який несе у собі закладені певні морально етнічні якості: це свобода віросповідання, терпимість до будь яких релігійних течій, повагу до чужої культури. Тобто це люди, які навчені жити вільно, поважати особистий простір та не лізти зі своїм уставом у чужий монастир.
Українці доволі миролюбива нація, як що це не стосується зазіхань на їх особисте, то вони спокійно займаються тим, за чим приїхали — заробляють. Українці несуть усюди свою культуру, страви, але поважають чуже, то ніколи не скажуть щось гидотне стосовно чужих смакових вподобань, тай здебільшого російська кухня, це страви, які росіяни взяли з української кухні.
А ще, українці не гуртувалися у якісь діаспори, скоріше розчиналися серед натовпу. Українці не потребували своєї церкви, бо були розчинені у московському патріархаті, та, навіть, якщо заробітчани були з Заходу країни й малі інше віросповідання, наприклад, католики чи греко-католики, вони спокійно обходилися без церкви, бо несли свою віру у собі, тай Україна світська держава, то люди не мають сильної залежності від церкви.
Тому, українських гастарбайтерів на росії не було ні чутно, не видно, бо ж схожа зовнішність, схожа віра,схожа культура, та й якось не потребували люди, щоб ото пірнати у активне етнічне життя, бо важка робота та мрія скоріше повернутися додому.
Заробітчани з Середньої Азії, це зовсім інше, навіть заробітчани з регіонів росії, які приїхали у столицю, це вже інший світ. Москву та Пітер, усі обласні центри заполонили етнічно-релегійні угруповування, які мали своїх лідерів, віру, морально-етнічний кодекс, потреби. Це потреба в місце молитов, наприклад, мечеті. Це потреба в носінні спеціального вбрання, наприклад, хіджаб. Це традиції дуже голосно святкувати, наприклад, стріляючи з рушниць у місті.
А ще, усі етнічні групи, які є «не такими росіянами», з дитинства несуть у собі образу на «таких, як треба росіян», бо на росії дуже розвинений шовінізм, расизм, антисемітизм. Кожен виходець з країн Середньої Азії, кожен «не такий руський» по віросповіданню, кольору шкіри, формуванню обличчя, розрізу очей, навіть маючи паспорт громадянина росії, не має з росіянами рівних прав, бо кожен росіянин з дитинства повторює за батьками «чорнож@пые», «даги», «армяшки», «грызуны». Кожен «не такий руський», з дитинства має виживати, щоб вибороти собі хоч якісь права серед «таких, як треба руських».
Тому етнічні діаспори з гастарбайтерів з інших етнічних груп на росії схожі на бойові угруповування, які дуже об’єднані, мають спільну віру, спільного ворога, спільні потреби та налаштовані захищати один одного у світі «таких, як треба руських».
Думаю, що так й треба, бо «такі, як треба руські» вже знищили не одну націю та етнос, щоб захопити собі їх землі та привласнити їх культуру та історію. Не бійся, а бийся (с), це фактично геном кожної нації, що потерпала чи потерпає від «таких, як треба руських».
Наразі, вже усі великі міста росії мають мечеті, а росія вже здебільшого мусульманська країна, бо ті люди, що називають себе «православні росіяни», вони не мають такої потреби у віросповіданні та релігійних ритуалах, як мусульмани, для яких це закон їх життя та існування.
Тому, звісно ж, як тільки у місті з’являється достатньо велика кількість гастарбайтерів–мусульман, яка може чинити опір «таким, як треба руським», у місті з,являється мечеть, люди у хід жабах, потреби цих людей, їх культура, їх страви, їх обряди, їх правила та їх моральні принципи за які вони готові битися.
Якби ось так працювала у свій час українські заробітчани й створювали на росії активно-войовничі діаспори, ми б вже поглинули росію, як це зробили заробітчани з Чечні, Дагестану, Таджикистану, Вірменії, Грузії та інших країн. Бо, насправді, росіяни, це не нація, а скоріше все придаток, чи навіть, істота, що просто мімікрує під щось, бо в них немає ні національної культури, ні страв, ні релігії, ні мови, бо все, що вони називають «руським» це запозичене з різних культур, націй, етносів.
Якщо завтра росіян назвуть «чупакабри» чи «йєті», та знайдуть активну масу, яка буде по телебаченню стверджувати, що це так, носити вбрання, говорити новоствореним язиком, вигадувати якість культурні чи смакові історії, то вже через кілька місяців на росії з’явиться критична маса впевнених, що вони завжди з дідов-прадідов були «чупакабри».
Наразі діаспори гастарбайтерів поглинають російські міста, ставлять на керівні посади своїх людей, проводять розподіл сфер діяльності, впливу, бізнес-інтересів й витісняють «таких, як треба руських», бо ж мають теж громадянство росії та рівні ї «такими, як треба руськими» рівні права.
Як тільки для росії настане час «Х», тобто програш у війні з Україною буде не тільки очевидним, а й відчутним фізично, оці внутрішні етнічно-релігійні анклави, діаспори, угруповування згадають «таким, як треба руським» усі ці «чорнож@пые», «даги», «армяшки», «грызуны». Тому, на росії зростає кількість етнічно-релігійних конфліктів, в яких росіяни частіше програють, бо стикаються з більш згуртованою та активною силою.
Зростання етнічно-релігійних конфліктів прямо пропорційно пов’язане з зростанням кількості гастрабайтерів з тої чи іншої етнічно-національної групи. Цей процес на росії вже перейшов керовану частину, коли національно-релігійні інтереси ФСБ використовувало, щоб розпалювати національну ворожнечу й перейшов до некерованої кремлем частини, яка вже сама керує й ФСБ, й кремлем. Далі ситуація буде тільки погіршуватися, я маю на увазі «таких, як треба росіян», бо ця, ну, най буде, етнічна група, не має фізичної, моральної, психологічної підготовки та бажання себе захистити. Росіяни звикли підкорюватися, обставинам, сильнішому, історії, впливу, тому вони приймуть, як належне, коли росія стане мусульманської країною, якою будуть керувати ті люди, яких зараз зневажають «такі, як треба росіяни».
Новини з росії: «5 студенток Новочеркаського медичного коледжу відрахували з учбового закладу за носіння хіджабу. Але, вони не стали терпіти знущання викладачів за релігійно-національною ознакою та звернулися за захистом своїх право до юристів. Скандал вийшов за рамки міста та учбового закладу та набув загально-національної підтримки та розголосу.
Дівчат із Дагестану та Чечні вигнали з навчального закладу, нібито, за релігійну атрибутику. Під «релігійною атрибутикою» керівництво коледжу визнало хіджаби, які носили студентки на заняттях.
Дівчата звернулися по допомогу до національної асоціації юристів. За їхніми словами, вони ніяк не пропагували своєї релігії у стінах навчального закладу, не нав’язували релігію одноліткам, не проводили у стінах навчального закладу релігійних обрядів, а просто носили одяг за своїм уподобанням та національною культурою.
— У наказі йдеться, що ми порушуємо правила внутрішнього розпорядку – носимо одяг із релігійними атрибутами, хоча на нашому одязі немає жодних атрибутів, що вказують на релігію. На території коледжу ми не молимося і не говоримо на теми, які стосуються релігії. Ми просто хочемо вчитися та здобути освіту, — сказали дівчата у своєму відеозверненні.
Юрист Руслан Нагієв, який взявся захищати право дівчат на освіту, наголосив, що головний убір у вигляді хустки – це не лише релігійний атрибут, а й звичайний повсякденний національний одяг. А відрахування студенток за носіння хусток зневажає їхні конституційні права.
Звісно ж і справедливо він та студентки, звернули увагу суспільства та суду на те, що у кожному класі, кімнаті та коридорі навчального закладу розвішано християнські ікони й керівництвом коледжу це не забороняється, як й вимога до студентів надягати хустку на релігійно-христианські предмети, які вивчають у стінах цього медичного закладу.
Ось на цьому юрист Руслан Нагієв та студентки з Чечні та Дагестану й бачать дискримінацію за релігійною ознакою та мають намір довести це у суду.
А тепер найцікавіше у цій історії. Скажу, що я слідкувала за цією історією, бо очікувала її завершення саме по такому сценарію.
Суд не відбувся, тому що туди справа не дійшла. Студенток поновили після дзвінка у медичний коледж Новочеркаська людей рамзана кадрова. Звісно ж, перед дівчатами вибачилися, звісно з знайшли компроміс, дівчатка будуть носити, як й раніше хіджаб та медичну шапочку, але надягати ще «водолазку», щоб трошки прикрити хустку.
Глава Чечні не одразу прокоментував відрахування студенток медколеджу за носіння хіджабів, зрозуміло, зайнятий «українськми питанням», тобто приймав вантажі «груз 200» у Чечні, але зрештою дон-дон кадиров назвав відповідальних за це рішення «не громадянами росії» та «фашистами».
У Новочеркаську кажуть, що вчителям-жінкам та директору коледжа погрожували фізичним знищенням, зґвалтуванням їх родин та відправкою чоловіків на «спець операцію». Люди перелякані, більшість на лікарняному.
Ситуацію одразу прокоментував Мансур Солтаєв, уповноважений з прав людини в Чечні, призначений на цю посаду за вимогою кадирова. Омбудсмен заявив, що заборона хіджабу в Новочеркаському медколеджі є порушенням конституції росії та закликала вирішити проблему «на законодавчому рівні». Ось це майбутнє росії. Що ж, пропозиція омбудсмена є доволі цивілізованою.
У Дагестані відрахування студенток через хіджаби прокоментувала місцева активістка та правозахисний блогер Мар’ям Алієва. Вона теж назвала заборону хіджабу у навчальних закладах антиконституційною та створила інтернет-петицію з вимогою «припинити цькування мусульманських дівчаток». Це я повністю підтримую, ось це й є демократичне рішення.
Конфлікти через хіджаби у навчальних закладах – не рідкість для росії. У різні роки вони відбувалися у Тюмені, Краснодарі, Астрахані та інших містах. Їх кількість зростає, але є відмінність, якщо до 2017 року більшості випадків студенткам не вдавалося відстояти право на хустку, то зараз усі конфлікти вирішено на користь мусульман.
