У Києві це називають "Трагедією на Волині". У Варшаві та москві - "Волинською різаниною". І традиційно подаються трагічні події 11-12 липня 1943 року як результат взаємної ненависті й часто-густо дуже примітивно: мовляв виходили з лісу неголені українські дядьки з подарованими Гітлером "шмайссерами" на шиях і дико вирячивши очі, шукали, якого б поляка відправити на той світ.
Але реальність набагато страшніша. Трагедія на Волині стала невідворотним вузловим моментом Другої світової війни. Результатом задоволення своїх геополітичних інтересів "Великими державами". Несподівано, чи не так?
А ми поглянемо на кілька дат, що нанизуються, мов чотки, одна за одною на сталеву нитку воєнної логіки.
4 липня 1943 року на Гібралтарі у дивній таємничій авіакатастрофі гине лідер польського руху спротиву генерал Владислав Сікорський. У цей момент та тій британській базі перебував досвідчений диверсант і давній агент Кремля Кім Філбі. Розслідування обставин загибелі Сікорського британська сторона закрила грифом таємності до 2044 року.
8 липня українськими повстанцями було розповсюджено ультиматум польському населенню Волині з пропозицією відійти за Буг, інакше "особиста безпека і безпека майна" не гарантувалися".
9 липня 1943 року почалася операція "Хаскі" - відкриття Другого фронту у Європі, який радянсько-російська пропаганда Другим фронтом не вважає. То була висадка союзників на Сицилії з подальшим вторгнення на територію стратегічного союзника Німеччини - Італії.
Польський уряд у вигнанні з Лондона надіслав полякам на Волині наказ в жодному випадку ультиматум не виконувати, залишатися на місці, формувати загони самооборони. "Інакше ми витратимо Волинь".
11-12 липня одночасною скоординованою атакою приблизно 100 польських поселень стався апогей того, що й називають "Трагедією на Волині".
Оце і є оті чотки, про якій йшлося вище. Усе це стало наслідком т. з. "Балканської стратегії Черчилля", про яку в СРСР намагалися не згадувати. Вона полягала в тому, аби після висадку на Сицилії та в Італії, вдарити на Балкани, через Югославію на Угорщину і далі до Балтійського узбережжя, тим самим відрізаючи не лише Східний фронт німців ві "фатерлянду", але й СРСР від Європи.
А далі Черчилль хотів створити об'єднану Європу з кількох федерації країн. У тому числі мали відродитися Польща та Україна. На своїх етнічних землях. Відтак полякам ніяк не можна було йти з Волині, аби оголосити її своєю. А українцям треба було поляків витіснити, аби оголосити Волинь своєю. Оце і є причиною тієї жорстокої боротьбі і тієї трагедії, у якій загинуло понад 20 тисяч поляків і понад 10 тисяч українців.
Окремі зіткнення почалися ще до операції "Хаскі", з квітня-травня 1943 року. І вони дивним чином збігаються з передислокацію у цуманські ліси з Київщини та Житомирщини радянських партизанських з'єднань, сформованих з професійних горлорізів НКВС та Розвідувального управління Генштабу РСЧА.
Як розповідав один з тих колишні партизан: "Ми мали по три комплекти форми - радянську, польську і німецьку".
Мало того, саме у той час у складі радянських партизанських з'єднань сформовано окремі загони з етнічних поляків.
Справа в тому, що У Москві чудово знали про "Балканську стратегію" Черчилля й прагнули її зірвати шляхом провокування українсько-польських зіткнень, аби унеможливити допомогу союзникам з боку Армії Крайової та УПА - на допомогу з боку національно-визвольних рухів у Югославії, Чехословаччині, Польщі, Україні, країнах Балтії був дуже сильний розрахунок.
Одночасно Сталін провів таємні переговори з Рузвельтом, домовившись, що в обмін на радянську допомогу у війні з Японією, американці зроблять усе, аби "Балканську стратегію" поховати, а натомість висадитися якомога далі - у Франції. Аби не заважати СРСР захоплювати Європу.
Сікорський, який повертався з останньої інспекції польських військ перед операцією "Хаскі" очевидно уже знав, що удару на Балкани не буде, а союзники підуть в Італію, а затим у Францію (бо крім знаменитої операції "Оверлорд" була менш відома - на півдні Франції - "Драгун). І якби він був живий, напевне наказ про утримання Волині за всяку ціну скасував. Але його убили. Радянські спецслужби.
То де шукати реальних винуватців трагедії на Волині. Напевне, на українцях та поляках провини найменше, хоча зброю тримали їхні руки. На перше місце слід ставити кремль.
Така ось несподівана крапка.
На фото: переговори представників частини Армії Крайової, яка не склала зброю, та УПА поблизу Руди Ружанецької 21 травня 1945 року щодо спільних дій проти радянських окупантів. Та було вже пізно...
