"Треба мати Гнучкість розуму та державницьке бачення розвитку" - Павло Вернівский

"Треба мати Гнучкість розуму та державницьке бачення розвитку" - Павло Вернівский

Можна ще трохи повумнічаю?))

Помітив, що в нас дуже багато людей, які непогано мислять масштабами бізнесу, але мало людей які думають масштабами країни.

От наприклад. Постійно чую, що зараз головною проблемою краіни є мала кількість толкових інженерів.

А потім виходить, що окремі бізнеси б’ються за цих інженерів. Хто зміг переманити, той і в дамках, а інші змушені шукати далі.

До чого я це все розповідаю? Навіть той бізнес, який переманив інженера, навряд чи зможе завантажити його роботою щоб розкрити весь його потенціал і чи взагалі будуть в нього на це ресурси. Все ж таки R&D це не дешева справа.

В мирний час, це звичайний ринок і нікого це парить, що там кожен окремий бізнес робить. А от у воєнний час, таке використання обмеженого інтелектуального ресурсу є не зовсім правильним.

Що я маю на увазі? Колись давно я розповідав як на Тайвані створювали напівпровідникову галузь. Там спочатку групу інженерів відправили на навчання в США, а потім ці інженери не розбіглись по бізнесам.

А в першу чергу почали передавати набуті знання іншим фахівцям, які не їздили в США. І потім ці інженери працювали всі разом над розробкою певних власних рішень.

І мені здається, що нам якраз не вистачає такого самого підходу. Щоб ці інженери передавали свої знання іншим, а для цього треба якісь навчальні програми - привіт Міністру освіти.

А по-друге, цих інженерів можна було б зосередити, в якомусь центральному R&D-центрі, який би розробляв певні продукти та рішення, і які потім би передавали приватному бізнесу на виробництво. Звичайно, цей R&D центр міг би фінансуватись 50%/50% бізнесом та державою. Привіт Федорову (якщо комусь цікаво, то я йому писав, але він не відповів)

Особисто я вважаю. По-перше, що такий підхід дозволив би раціональніше використовувати наявний обмежений інтелектуальний ресурс. По-друге, він би працював виключно над розробкою, а не був би на підхваті по кожному питанню в окремому бізнесів. По-третє, інтелект інженера працював би на декілька бізнесів одразу, що дозволили збільшити виробничі можливості держави в цілому.

І це та сама координація про яку я багато говорив.

До речі, якщо хтось думає що я фантазує, то такі організації є в США. От саме такі)) Колись про них згадував і можу розповісти детальніше.

От тільки для таких рішень треба певна гнучкість розуму та державницьке бачення розвитку, якого я на жаль не бачу в більшості…. Тому й ніхто цього не робить…