Черговий тиждень на ринках і чергові історичні максимуми. Які стають буденністю для інвесторів і спекулянтів, потопаючих у літній спеці. На цьому тижні індекс S&P500 вперше перевищ позначку у 5600 пунктів. Що правда, трохи втративши позиції під кінець тижня, коли інвесторів чи то перелякала, чи то напружила, чергова порція статистики із США. А може їм просто було лячно від тієї висоти, на які забралися ринки у цьому непевному світі. Тим більше, що, зазвичай, в останні роки низька інфляція ставала сигналом для радості у мешканців офісів на Уолл-стріт, які ще, звісно, не працюють з дому. Але цього разу низька інфляція в США чомусь пробудила побоювання рецесії, натякнувши, що охолодження ринку праці і економіки може бути занадто сильним. До речі, якщо раптом так само подумають у ФРС, то це може і дуже порадувати ринки. Поки що всі ринкові індикатори говорять про стовідсоткові впевненість ринка, що у вересні ФРС вперше за довгий час знизить ставку. Тим не менш, ключові 7 акцій, які визначають погоду на ринках останні місяці, а той роки, синхронно скоректувались. Повернувшись десь на той рівень, на якому вони цей тиждень починали.
І ранок п’ятниці індекс S&P500 почне з відмітки у 5584 пункти, що десь на 50 пунктів вище, ніж тиждень тому. А в кого був вдалий тиждень, так це, як не прикро, у Ілона Маска. Схоже, він таки уклав якусь угоду з дияволом і кожного разу коли він робить щось мерзенне, його акції зростають. От цього тижня він помічав як небезпечний контент про влучання російської ракети в українську дитячу лікарню у твітері. А його акції раллилися на противагу всьому ринку, додавши за останній час 44%. Маск, спеціаліст по хайпу, вдало зміг осідлати ще один. Тему штучного інтелекту. Який він обіцяє інтегрувати в Теслу. І це збуджує інвесторів, особливо тих, хто не дивився свого часу Термінатор 2. В принципі штучний інтелект зараз безпрограшна тема і варто просто додати в презентацію дві великі літера, AI, і це автоматично робить іі геніальною. Подивимось, що вийде у Маска в результаті. І, звісно, інвестори продовжують розважатися, роблячи ставки на те, чи дійде президент Байден до виборів, чи його спільними зусиллями демократів, де вже навіть Джордж Клуні не втримався і написав листа на Білий Дім дєдушкє, що час приймати складні рішення, дотиснуть. І ключові бізнес новини тут починаються з переліку обмовок Байдена, який то Зеленського поплутав з Путіним, і президенту України знов довелось згадувати практичні навички КВК щоб відповісти на це, чи Трампа переплутає зі своїм віце-президентом.
В інший частині земної кулі, в Китаї, також вийшли інфляційні дані, які знов напружили інвесторів, але тепер по справжньому. Знову пішли розмови про дефляцію і про повторення Китаєм японського шляху, ускладненого тим, що його доведеться пройти під керівництвом схибленого диктатора і його комуністичних товарищів. Найближчим часом в Китаї має пройти великий комуністичний пленум, що має визначитись, чи вєрною дорогою йдуть товарищі, і інвестори у Китай сподіваються, що вони будуть думати там як вирішити проблеми в економіці, особливо в секторі нерухомості, та знайдуть спосіб боротися з боргами місцевих муніципалітетів. Чи дадуть відповідь на виклики депопуляції і старіння китайського населення. Але щось підказує, що інвесторів чекає розчарування і мова буде йти скоріш про те, як показати кузькіну китайську мать цьому злобному блоку НАТО і його посіпакам з Тайваню і Філіппін. Ну а в Європі всі святкують перемогу Макрона, який у чудовому стилі всіх переграв, змусивши подружку Путіна зі свистом пролетіти над Парижем. І президент Франції може сумувати хіба що через виліт збірної Франції з чемпіонату Європи, та нервувати, чи встигнуть очистити Сєну до Олімпійських ігор, які вже ненавидять всім Парижем. А Макрону ще у цій Сєні плавати, щоб доводити, що там безпечно проводити змагання.
В українському сегменті зовнішніх ринків, серед єврооблігацій, зберігається нервова атмосфера. Суверенні єврооблігації то зростають, то падають у ціні, торгуючись виключно на чутках, які іноді базуються хіба що на шостому чутті лондонських банкірів, щодо перспектив перемовин про реструктуризацію. Справжніх новин звідти нема і тому всі задовольняються чутками, вигадками і припущеннями. Може тому і суттєвих змін по результату на ринку не спостерігається. Як і на внутрішньому ринку облігацій, це падіння ставок призупинилось. І навряд чи продовжиться, принаймні в значних масштабах, найближчим часом. Все ж таки у другому півріччі Мінфіну треба активно залучати кошти на внутрішньому ринку, тим більше що ніхто не хоче робити непопулярні кроки, такі як підняття податків. І цей момент будуть відтягувати максимально. Та й Нацбанк напевно не зможе зберегти темп зниження ставки, особливо на тлі прискорення інфляції. Період, коли інфляція в Україні нижче ніж в США, офіційно завершено. Останні дані по інфляції продемонстрували зростання показника до 4,8%, перевершивши всі ринкові очікування. Переважно драйвером цього зростання стали комунальні послуги. При цьому, не дуже очевидно які саме. Бо з відомого є тільки зростання вартості електроенергії для населення, але його б не вистачило для такого зростання. Ну і нарешті перестали дешевшати яйця. Враховуючи, що на бізнес все більше починає тиснути та сама вартість електроенергії, сезон низької інфляції офіційно завершено. Що правда, поки що немає серед аналітиків (не політологів, а справжніх економістів) очікувань, щодо високої інфляції на кінець року і всі більш меньш схиляються до того, що НБУ втримає показник нижче 10%.
Але тепер точно Нацбанк буде мати додатковий аргумент, щоб протистояти тиску з боку тих, хто воліє побачити більш слабку гривню. Хоча на цьому тижні гривня на міжбанку, здається, вперше, таки перетнула позначку у 41 гривню за долар. Рано чи пізно це мало статися, да й рух був не такий щоб супер різкий, НБУ все ж таки плавно підводив учасників ринка до цього рубежу, проте ще одна психологічна позначка подолана. Не викликавши особливої реакції у публіки, яка, здається, більш уважно зараз слідкує за позначками термометру, що в котре доводить, що зміни клімату не вдасться не помічати. Причому статистика показує, що темпи потепління в Україні більш швидкі, ніж в середньому в Європі. Що, звісно, приємно відчувати взимку, особливо зараз, під час війни. Але тепер нас може не дивувати, яким чином останні півтора місяця в Києві стабільно тепліше, ніж в Барселоні. Така спека, звісно, змушує всіх забувати про свої громадянські обов’язки і кондиціонери вмикаються на повну, що в свою чергу приводить до більших відключень і ще більшого періоду урчання генераторів у вас під вікнами, що не зможе не позначитись на цінах в тих магазинах чи кафе, що змушені ті генератори заправляти.
