Останнім часом в українському інформаційному просторі з’явилася хвиля критики щодо висловлювань президента Польщі Анджея Дуди. Перед тим як писати цей пост, я тричі переглянула відповідний фрагмент його інтерв’ю, щоб переконатися, що почула все правильно.
Те, як зараз подається ця інформація в Україні — ніби Дуда назвав українців «нацією вбивць» — на мою думку, є маніпуляцією і відвертою неправдою.
✅Контекст польсько-українських відносин
Президент Анджей Дуда — один із небагатьох польських політиків, який надалі беззастережно та публічно підтримує Україну. У Польщі таких політиків стає дедалі менше, а риторика щодо підтримки України загалом послаблюється. Однак позиція Дуди залишається незмінною, і це важливо розуміти, перш ніж робити поспішні висновки.
✅Контекст самого інтерв’ю
Журналіст, ставлячи запитання, намагається представити президента як «надто проукраїнського». Ба більше, він навіть насмішкувато припускає, що Дуда міг би балотуватися в президенти України. Уся розмова ведеться в такому тоні — з натяком на те, що польський президент нібито ставить інтереси України вище за польські.
✅Що насправді сталося?
Попри провокаційний тон запитань, Дуда у своїх відповідях послідовно та однозначно підтримує Україну. Коли ж мова заходить про Волинь, він пояснює польській аудиторії, чому ця тема менш відома в Україні, ніж у Польщі, і що сприйняття цього питання в наших суспільствах суттєво відрізняється. Він згадує свої розмови з президентом Зеленським на цю тему.
У цьому контексті він каже, що жоден народ не хотів би зізнаватися в тому, що ми народ убивць, а далі пояснює журналістові, що не уявляє, що поляки в подібній ситуації поводилися б інакше — радше так само. Таким чином він підкреслює, чому розуміє позицію українців.
Чому в українському інформаційному просторі поширюється лише перша частина цієї відповіді? Чому свідомо опускається друга частина, яка докорінно змінює зміст сказаного?
Відповідь очевидна: це маніпуляція.
✅В умовах війни інформаційна гігієна — це не вибір, а необхідність.
Ця ситуація ще раз доводить, що в українському суспільстві критично бракує інформаційної гігієни. Багато людей, які поширюють обурені пости про це інтерв’ю, навіть не дивилися його. Вони не звикли перевіряти першоджерела і піддаються емоціям замість аналізу.
Мене це насторожує, бо ми воюємо не лише на полі бою, а й із дезінформацією. І якщо в Польщі праворадикали зараз ведуть свою передвиборчу кампанію на українофобських гаслах, то в Україні маніпуляції зі словами Дуди створюють схожий ефект у зворотному напрямку. Це грає на руку тим, хто хоче посіяти розбрат між нашими країнами та зробити так, щоб відкрито підтримувати Україну ставало дедалі важче.
Подібна інформаційна кампанія, спрямована проти тих, хто нас підтримує, лише підтверджує тезу російської пропаганди про «невдячних українців».
Тому в ситуації, що склалася, я дякую президенту Анджею Дуді за його послідовну підтримку України та за позитивні слова про нашу країну. У нинішній політичній ситуації така підтримка — безцінна.
А вас закликаю ретельно перевіряти інформацію. Не довіряйте гучним заголовкам і вирваним з контексту фразам — завжди шукайте першоджерело.
