Видатні постаті української історії: Юрій Кондратюк (1897—1942)

Видатні постаті української історії: Юрій Кондратюк (1897—1942)

Недовге життя Юрія Кондратюка, піонера ракетної техніки і теорії космічних польотів, розпочалося в Полтаві. В 1916—1918 роках він навчався в Петербурзькому політехнічному інституті, а потім працював у Полтаві, Києві, у Кіровоградській області, на Північному Кавказі. Інженер-енергетик за фахом, Кондратюк займався проектуванням елеваторів, керував групою з будівництва Кримської вітроелектростанції, працював у Центроенергобуді (Москва). На перший погляд — звичайна кар’єра інженера, однак ті, хто знайомий із діяльністю Кондратюка, стверджують, що кожна його інженерна розробка відзначалася неповторною оригінальністю, ставала новим словом в енергетиці. Він пропагував ідею використання тепла земних надр, створив теорію потужних вітроагрегатів для електростанцій і принципово нові способи використання енергії вітру.

Але головною причиною того, що ім’я українського конструктора і теоретика сьогодні знає весь науковий світ, було не це. Ще зі студентської лави Юрій Кондратюк зацікавився теорією польотів у космос із використанням ракетної техніки. Йому було всього двадцять два роки, коли він написав працю під не зовсім звичайною назвою: «Тим, хто читатиме, щоб будувати». Цю працю — перший у світі підручник практичної космонавтики — було створено у Києві, у найтяжчий час, коли влада змінювалася ледве не щодня, тож ученому доводилось переховуватися в підпіллі. У ній були глибоко розроблені основні проблеми космічних польотів і конструювання космічних кораблів. В умовах громадянської війни, голоду та розрухи Кондратюкувдалося зазирнути далеко в майбутнє.

Через десять років, в 1929 році, у роботі «Завоювання міжпланетних просторів» учений вивів основне рівняння польоту ракети, розглянув найбільш вигідні траєкторії космічних польотів і створив теорію багатоступінчастих ракет-носіїв. Уже тоді він запропонував інженерні рішення для міжпланетних космічних баз і м’якої посадки на інші планети. Багато які його ідеї були використані наприкінці 20 століття — зокрема в американському проекті польоту на Місяць «Аполлона». Навіть конструкція сучасних проти перевантажувальних крісел космонавтів була розроблена Кондратюком.

Юрій Кондратюк розглядав міжпланетний простір як поле мирної діяльності жителів Землі. Він добре розумів, що багатства нашої планети рано чи пізно вичерпаються, і землянам доведеться створювати космічне виробництво, нові, можливі лише в умовах невагомості технології, освоювати інше середовище існування — планети і астероїди, максимально використовувати енергію Сонця.

5 липня 1941 року Кондратюк вступив до народного ополчення і був відправлений на фронт. Із лютого 1942 року ніяких звісток про нього більше не надходило. Дата і місце його загибелі донині залишаються невідомими.