Думаю, ні для кого не є секретом, що Китай є світовим лідером по промисловому виробництву.
По данним ООН, Китай зараз контролює 28% світового виробництва. Для порівняння, США лише 16%, а Японія - 7,5%.
Тільки тут треба відмітити наступні важливі нюанси:
Величезні виробничі потужності Китаю зʼявились в результаті надмірних інвестицій. В якійсь степені ці інвестиції були виправдані відкладеним інвестиційним попитом. Тобто, Китаю необхідно було будувати величезну кількість нових доріг, мостів, залізниці, всієї іншої інфраструктури, якої в них не було раніше. Оскільки Китай активно урбанізовувався, то вони будували цілі міста.
А для того щоб все це будувати, то треба сировина та матеріали. Якщо взяти теперішнє виробництво сталі в Китаї, то воно складає 1 млрд тонн в рік, з яких 950 споживає сам Китай і більше половини йде саме на будівництво цієї інфраструктури. По суті, Китай останні 30 років це величезний будмайданчик. А попит на будматеріали якраз і став стимулом розвитку цієї промисловості.
Проблема ж цієї промисловості полягає в тому, що Китай став заручником цієї ситуації. Вони настільки розкочегарили економіку цими величезними інвестиціями у виробничі потужності, що невелика зупинка може закінчитись катастрофою. Тобто, якщо зникне попит на ту саму сталь зі сторони будівництва, то це загрожуватиме банкрутствами. Бо експортувати такі обʼєми нема кому. Аналогічна ситуація з бетоном та іншими матеріалами.
І саме тому, вони змушені будувати, навіть коли попиту чи сенсу на це будівництво немає. Думаю, ви не раз чули про величезні китайські міста-привиди, які були побудовані нещодавно, але в них ніхто не живе. І по деяким оцінкам зараз в Китаї 65 млн незаселених квартир та будинків. На цей рахунок британці колись придумали такий термін - Білий слон. Високовартісне майно, яке власник змушений утримувати, незважаючи на те, що воно не приносить ніякої користі.
Але це ще не все. Скажу більше, незважаючи на такі величезні виробничі потужності, ніхто не знає справжній реальний сектор економіки Китаю. До речі, саме через закритість даних Китаю, аналітики досліджують їх виробничі потужності по опосередкованим показникам: споживанню електроенергії, логістичним перевезенням. Хоча й тут є свої труднощі. Тому що Китай будує не тільки міста-привиди, а заводи-зомбі. Це пусті виробничі потужності, в яких Китай створює видимість виробничої діяльності. Вони споживають купу електроенергії. Можливо тому, що в крані є надлишок електроенергії, а можливо тому, щоб створити ілюзію наявності більшої промисловості. Як написано в китайській книзі Сунь Цзи Мистецтво війни: «вночі запалюй більше вогнів, щоб твоє військо здавалось більшим».
Тому всі ці надлишкові виробничі можуть дати, які Китай навмисно перебільшує, можуть йому перевагу в промислової могутності станом на сьогодні, але в довгостроковій перспективі дуже малоймовірно, що Китаю вдасться їх зберегти.
