"Вожді пролетарів..." - Павло Бондаренко

"Вожді пролетарів..." - Павло Бондаренко

10 серпня 1917 року Ленін утік з Петрограду до Фінляндії на паровозі, під виглядом кочегара. Бо його звинувачували у державній зраді. Більшовики та низка інших лівих політичних партій фінансувалися Німеччиною, тоді як Росія перебувала у стані війни з нею.

Власне, не лише від німців більшовики брали гроші на підривну роботу. У 1904-1905 роках під час російсько-японської війни більшовики брали гроші у японців. Чувалами. Японці також постачали зброю - тисячі гвинтівок та револьверів і мільйони набоїв. "На революцію".

Ленін та його ідейні спадкоємці завжди були патологічними зрадниками. "Пролетаріат батьківщини на має", - полюбляли вони повторювати. От тільки Ленін пролетарем не був. Був він сином крупного царського чиновника (в Табелі про ранги аналог армійського генерала-майора), спадковим дворянином. І його дружина Надія Крупська була дворянкою.

Так само, як дворянами були Антонов-Овсєєнко і Ессен, Дзержинський і Орджонікідзе, Луначарський і Куйбишев, Теодорович і Коллонтай, Оппоков і той таки Красін, штатний партійний кілер, який возив японську зброю до Росії.

І усі вони не лише батьківщину заради влади, але й матір рідну готові були продати. Але моторошні свої звірства коїли від імені пролетаріату.

А, знаєте, що перше зробили Ленін і компанія, захопивши владу? Вивозили у банки швейцарії та США сотні мільйонів доларів, швейцарських франків та англійських фунтів стерлінгів. На власні іменні рахунки. Не рахуючи золота та діамантів.

За розслідуванням газети "Нью-Йорк Таймс" улітку 1921 року Ленін мав у Швейцарії "на чорний день" 75 мільйонів швейцарських франків. Дзержинський - 80, Троцький 90...

Такі от вони, вожді пролетарів...