Європа зазнає атак з боку росії: чому немає відсічі

Якщо б не затримка стикувального рейсу, запальний пристрій, швидше за все, спалахнув у салоні літака, що летить високо над Євросоюзом. Замість цього він спалахнув на землі в аеропорту німецького Лейпцига, викликавши спалах вантажного контейнера DHL.

Західні спецслужби вважають, що цей теракт, що стався в липні, був пробною акцією російських агентів, які планували розмістити подібні бомби на рейсах до США, повідомляє Politico.

«Ми вже деякий час спостерігаємо агресивні дії російських спецслужб», – сказав Томас Хальденванг, який нещодавно залишив посаду президента федеральної служби внутрішньої розвідки Німеччини. «росія використовує весь набір інструментів – від впливу на політичні дискусії до кібератак на найважливіші об’єкти інфраструктури та саботажу у значних масштабах», – сказав він.

Кремль уже давно веде так звану гібридну війну проти європейських країн, включно із дезінформаційними кампаніями, хакерськими атаками, кібератаками та втручанням у вибори, щоб дестабілізувати європейські суспільства і, в останні кілька років, підштовхнути їх до скорочення військової підтримки України.

Минулого тижня Німеччина заявила, що два підводні телекомунікаційні кабелі в Балтійському морі були обірвані в результаті диверсії.

Декількома днями раніше російський розвідувальний корабель «Янтарь» був виведений з Ірландського моря під конвоєм ірландських ВМС після того, як він увійшов у контрольовані Ірландією води і патрулював район, де проходять найважливіші енергетичні та інтернет-трубопроводи та кабелі.

Можливо, російські танки і не в’їжджають до Польщі чи Естонії, але від агресії Москви стає все важче відмахнутися. ️Хоча деякі уряди, особливо в скандинавських та країнах Балтії, намагалися підняти тривогу, колективна реакція ЄС та НАТО досі була помітно стримана. «Ми просто надто ввічливі… Вони нападають на нас щодня», — заявила прем’єр-міністр Данії Метте Фредеріксен у кулуарах саміту НАТО у липні.

«Почасти пасивність Європи пояснюється побоюваннями західних столиць бути втягнутими в конфлікт, до якого вони не готові, вважає експерт з тероризму та нетрадиційних методів ведення війни у ​​вашингтонському аналітичному Центрі стратегічних та міжнародних досліджень Деніел Байман. «Більшість країн не хочуть вступати у відкриту конфронтацію з росією більшою мірою, ніж вони це вже роблять», – сказав він.

Навіть слова, які використовуються при обговоренні нападів, відображають європейську боязкість, каже ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс. «Чому ми називаємо це гібридним? Бо коли ви називаєте це гібридним, вам не потрібно нічого робити… Якщо ви називаєте це тероризмом, це передбачає реакцію», — сказав Ландсбергіс на конференції з безпеки в Ризі минулого місяця.

За словами австрійського експерта з безпеки Герхарда Манготта, кремлівський бренд гібридної війни був розроблений російським генералом Валерієм Герасимовим, нині начальником Генерального штабу російських Збройних сил. «Це не просто дезінформація та пропаганда, а широкий арсенал інструментів, від диверсій, проникнення та фінансування партій на Заході до порушення повітряного простору країн НАТО російськими винищувачами», — каже Манготт.

У Литві Москва використовує дезінформацію, щоб підірвати заплановане розгортання бригади німецьких збройних сил, що є частиною зусиль НАТО щодо зміцнення східного флангу. «Поширюється багато фальшивих новин, наприклад, що німецькі солдати ґвалтують жінок і хочуть окупувати Литву… росія хоче зірвати проєкт. Ми ставимося до цього дуже серйозно», – сказав голова литовської секретної служби Дарюс Яунішкіс.

Проте навіть у найнебезпечніших ситуаціях російська кампанія з дестабілізації виглядає ретельно вивіреною, щоб не викликати колективної відповіді НАТО відповідно до статті 5. Натомість Кремль, схоже, поступово посилює тиск, щоб подивитися, що йому може зійти з рук. «росія має межі статті 5, щоб розпалити невизначеність», — заявив на початку цього року німецький законодавець і колишній офіцер генерального штабу німецьких збройних сил Родеріх Кізеветтер.

Країни НАТО обговорили колективну відповідь на гібридну війну росії, повідомив журналістам високопосадовець НАТО напередодні саміту у Вашингтоні в липні. Навіть якщо напади не будуть кваліфіковані як акти війни у ​​традиційному сенсі, країни можуть послатися на статтю 4, яка закликає до консультацій, коли безпека країни перебуває під загрозою.

Але на даний момент Альянс не має особливого бажання вступати в конфронтацію. «НАТО – це оборонний військовий союз, який мислить категоріями мирного та воєнного часу», – заявив начальник штабу оборони Франції генерал Тьєррі Буркхард газеті Le Figaro. Інструменти НАТО просто не призначені для «сірої зони» у «світі конкуренції та суперництва».

«Велика проблема» із застосуванням статті 5 в нинішній ситуації полягає в тому, що «серед союзників немає чіткого визначення того, що означає гібридна війна», сказав співробітник естонського аналітичного Міжнародного центру оборони та безпеки Марек Ков. «Іншою основною проблемою є атрибуція… Зазвичай це відбувається трохи пізніше», – сказав Ков.

️Наприклад, понад три місяці після диверсії на залізницях Франції напередодні Олімпійських ігор у Парижі, спецслужби країни все ще з’ясовують, чи стоїть за атакою Москва, повідомляє Le Monde.

Ще однією перешкодою є членство в НАТО таких країн, як Угорщина і Туреччина, «країн, які виявляють симпатію до росії», говорить Байман із Центру стратегічних та міжнародних досліджень. Це ускладнює прийняття військовим союзом, заснованим на консенсусі, значних рішень проти Москви.

Проте європейські уряди виявляють все більшу готовність приписувати росії акти саботажу. За словами міністра оборони Естонії Ханно Певкура, це перший крок у протистоянні. «Коли щось трапляється, просто заявіть про це публічно… Покажіть, що цих хлопців найняли російські служби, а ці хлопці здійснили напад, отримавши гроші з росії», — сказав Певкур.

Ухиляючись від прямої конфронтації, країни ЄС і НАТО поступово нарощують зусилля щодо протидії гібридній війні росії. Однак досі вони не досягли особливих успіхів у стримуванні Москви. «Європейці повинні відреагувати набагато більш згуртовано і рішуче. Військова допомога [Україні] має бути збільшена, щоб показати, що зусилля росії мають зворотний ефект», — каже Байман із Центру стратегічних та міжнародних досліджень.

️Окрім збільшення витрат на оборону, країнам необхідно посилити внутрішню безпеку, включаючи поліцію, внутрішні розвідувальні служби та обмін інформацією між союзними урядами, каже Ков із Міжнародного центру оборони та безпеки. «Якщо ми пропустимо цю можливість, росія лише посилить позиції… Ми повинні пам’ятати, що вони, по суті, наслідують диверсійну доктрину Радянського Союзу часів Холодної війни», — сказав він.

Головне, вважає колишній посол Німеччини Арндт Фрейтаг фон Лорінгховен, який обіймав посаду першого начальника розвідки НАТО, щоб Європа прокинулася від загрози і змусила росію заплатити ціну. “Ми спимо… Агресивна поведінка повинна мати політичні витрати”, – сказав фон Лорінгховен.

У жовтні Польща заявила, що затримала чотирьох осіб у рамках розслідування вибухонебезпечних посилок, які надсилалися кур’єрами до країн ЄС та Британії в рамках змови, яка в кінцевому підсумку мала на меті відправити такі посилки до США і Канади.