Але лише одиниці дійсно приймали участь у Другій світовій війни і ще менше – допомагали в боротьбі з нацизмом. Єдиним, що об’єднує тих, хто планує бути на параді – економічна залежність від росії. Хтось розраховує на її участь у майбутніх проєктах, хтось – на списання існуючих боргів.
Ціна участі на параді, куди, скоріш за все більшість країн за доброї волі не поїхала би взагалі – 100 млрд доларів. Стільки рф витратила/-ть за те, аби створити ілюзію того, що вона не залишається в міжнародній ізоляції. З них – 50 млрд – пробачений борг, 20 млрд – пільги та економічні преференції, 30 млрд – інвестиції.
А тепер подивимося на «країни-переможці», які були запрошені до параду.
Частина з них – колишні радянські республіки, які були глибоким тилом під час бойових дій 1941-45 років. Це Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Туркменістан. На їх територіях не велася війна. Внесок, наприклад Ашгабату – 2,5 тони срібла і золота, зданих туркменськими жінками, 24 тисячі коней і більше 2000 возів з комплектами упряжі, а також понад 3 тис машин. Єдине виключення – Білорусь.
Абхазію та Південну Осетію за держави не рахуємо взагалі, оскільки ці території під час війни були частиною Грузії. Так було й далі, якби путін не прийняв участі в їх відторгненні та окупації.
Окремо, про окуповані території. Запрошені Сербія, Лаос, М’янма, В’єтнам – якщо і боролися, то за власну незалежність. Ніякої підтримки, тим більше військовими контингентами чи зброєю не надавали.
І наостанок моя улюблена група «переможців».
Палестинська автономія – держава не існувала (багато хто впевнений, що не існує й досі), а серед місцевого арабського населення були сильні пронацистські настрої. Їх провідником був колишній муфтій Єрусалиму Хадж Амін аль-Хусейні, який зокрема, формував мусульманські загони СС.
Буркіна-Фасо – не існувала, проголошена незалежність у 1960 році, до того – відстала французька колонія.
Гвінея-Бісау – не існувала, проголошена незалежність у 1973 році, до того – португальська колонія.
Конго – не існувала, французька колонія до 1947 року.
Папуа – Нова Гвінея – не існувала.
Словаччина - брала участь у бойових діях на боці нацистської Германії.
російська федерація – як держава не існувала, проголошена незалежність у 1990 році.
Тож, за великим рахунком, хоч якесь відношення до участі у Другій світовій на боці союзників, а не СРСР, мали Китай (боровся із союзником Німеччини - Японією), Бразилія (єдина країна Латинської Америки яка приймала участь у складі Антигітлерівської коаліції); Єгипет (оголосив війну країнам Осі у 1945 році). Від Куби були добровольці. Від Венесуели та Монголії – економічна підтримка.
Тому весь цей парад – «фількіна грамота», точніше «вовкіна». Чергова пропагандистська акція. Впевнений, якщо б більшість ветеранів (яких, до речі, залишилося зовсім небагато, оскільки зараз учасникам тій війни глибоко за 90 років) побачили що коїть путін, то прокляли б його. Бо зараз він те, проти чого вони воювали тоді.
