Процитував більш юного Віктора Пинзеника у зв'язку з дискусією навколо структури нового Уряду. Точніше щодо скорочення кількості міністерств шляхом їх об'єднання. Я розцінюю це рішення як крок у правильному напрямку.
Ставлення влади до вирішення нагальних пролем залежить не від створення відповідальних за проблеми міністерств, а від політики, яку проводить влада. Хіба зі створенням міністерства екології у нас відбувся рішучий прорив у вирішенні екологічних проблем? Чи існування аграрного міністерства є свідченням наявності в країні продуманої та дієвої аграрної політики? У мене язик не повернеться віднести до такої політики систему компенсації вартості створення чи розширення крупного аграрного бізнесу. Судити про аграрну політику нового Уряду стане можливим після схвалення програми дій Уряду та реальних кроків по її реалізації, а не за наявністю чи відсутністю окремого міністерства.
Велика кількість міністерств породжує проблему ''семи няньок'', коли одна функція ропорошується між багатьма відповідальними за її вирішення міністерствами. Про якусь узгоджену політику в таких умовах говорити не доводиться.
Багато з нас звикли: якщо є проблема, то треба створити міністерство з її вирішення. Небагато задумуються, що за такого підходу проблемою стає саме міністерство. А якщо прискіпуватися до структури нового Уряду, то я говорив би про необхідність більш радикального скорочення кількості міністерств та ліквідацію посад віце-прем'єрів. Бо в наших реаліях правильне твердження: чим менше - тим краще.
