У ніч з 14 на 15 листопада 1940 року 437 німецьких літаків скинули на британське місто Ковентрі 56 тонн запалювальних, 394 тонни фугасних бомб і 127 парашутні міни. Було зруйновано сім важливих військових підприємств, пошкоджено 12 авіаційних заводів, із 75 тисяч будівель згоріло 60 тисяч, загинуло 568 осіб, 865 поранено.
Британська влада знала про підготовку авіанальоту. На той момент вчені та спецслужби вже розкрили німецький шифр і отримали відповідні відомості.
Проте на найвищому рівні (Черчілль) було вирішено дати німцям можливість знищити місто аби не виказувати факту володіння таємницею шифру.
До кінця війни британці читали секретні послання нацистів, завдяки трагедії Ковентрі, врятувавши життя десяткам тисяч людей. Чи варта була смерть та каліцтво 1433 людей та знищення 12 авіаційних заводів того? Чи це морально?
Адже майбутню вигоду - якщо годиться це слово - розрахувати у таких випадках важко.
Аби приймати подібні рішення, потрібні мужність, розум і... цинізм. Всього цього у Черчілля вистачало. А ще він був одним з найбільших брехунів серед політиків.
До речі, сер Вінстон Черчилль зіграв величезну роль в українсько-польській трагедії. Маю на увазі - т. з. "Волинську різанину". Фактично вона сталася через нього.
Та про цю таємницю ви можете прочитати в історичному розслідуванні, автором якого маю честь бути.
"ВОЛЫНСКАЯ РЕЗНЯ: ПРАВДА, КОТОРАЯ НИКОМУ НЕ НУЖНА".
