"За ці два з копійками роки ми пройшли величезний шлях" - Кирило Данильченко

"За ці два з копійками роки ми пройшли величезний шлях" - Кирило Данильченко

Після того, як ми кілька разів уразили легкі катерні сили росіян у місцях дислокації та в морі, потопивши кілька «Тунців», вони перейшли на зв'язку гелікоптерів для полювання на «Магури».

Оскільки бази в Західному Криму стали цілями камікадзе, ЧФ РФ евакуювався, то намагаються діставати гелікоптерами і сковувати активність навколо півострова, який їм усе ж таки доводиться постачати.

Три члени екіпажу і три стрільці, в деяких садять зовнішні пілоти FPV — із зависання над морем непогано йде сигнал, немає втрати, просідань, цілком можна працювати БпЛА з борту Мі-8.

Але найчастіше розстрілюють з кулеметів, без високих технологій.

Тому те, що Сили оборони України знайшли спосіб перетворити мисливців на дичину, — хороша новина.

Імовірно, в Новоросійську ЧФ РФ вчиться протистояти дронам — щільний ордер, додаткові вогневі точки на палубах, купольний РЕБ, пілоти FPV.

А гелікоптери — це спроба перехопити на етапі висування наших сил до таких караванів. Добре, що росіяни тепер у курсі: провести спеціальну операцію із зупинки дихання й купання в січневому морі — шанси ненульові.

Найголовніше, що збереглася можливість ремонту й модернізації ракет Р-73 — їх використовують у дронах, модернізують «Оси», ймовірно, розробляють паліативне ППО. Тобто застосовують ширше, ніж просто вторинний ринок Польщі й Алжиру з Індією.

Попри кілька хвиль ударів по «Артему» й «Південному», у нас залишаються потужності, здатні і модернізувати, і ремонтувати пострадянські ракети.

Отже, ми майже створили складний безпілотний комплекс для боротьби за море.

Частина безекіпажних катерів, як і раніше, тільки камікадзе — є моделі зі збільшеною бойовою частиною для ураження пірсів і зі звичайною для атак кораблів. Такими атакували бази катерних сил у Західному Криму, вишки Бойка тощо.

Але частина наших БЕК несуть засоби доставки ППО, здатні приземлити не тільки гелікоптери, а й літаки — нехай Р-73 із землі навряд чи дістане до стелі 20 км, але з Криму борти часто злітають у бік моря на невеликій висоті.

Частина несе FPV — тепер цілями будуть вузли зв'язку, РЛС, різні кунги й найсолодше — комплекси ППО. Бонус — заходять на атаку не з тих секторів, де зазвичай іде чергування комплексів РЕБ супротивника, і відтягують сили на об'єктове ППО.

За ці два з копійками роки ми пройшли величезний шлях: від перших викинутих на мілководді машин, що втратили керування, до атак караваном з десятка БпЛА, полювання за гелікоптерами та виносу «Панцирів» за допомогою «безпілотних авіаносців».

Росіяни намагаються протистояти цьому — екіпажами з мисливців на вертольотах, передовими постами на захоплених бурових, де стоять «очі», і ставлять перешкоди, ударами по можливих місцях збирання «Магур».

І зараз музикою звучать реляції ворога про знищені цехи, де виробляють «Магури». Адже всі знають, що варто тільки збити два вертольоти й дістати два «Панцирі», як це дасть 100 % до виявлення розвідкою РФ місць виробництва.

Ворог поки що не може відшукати 100 % засіб протидії нашим БЕК — ініціатива на Чорному морі належить нам.