Чесно, починаю втомлюватися пояснювати. Але коли до тебе в коменти приходить не якийсь дядя Вася з освітою трієчника ПТУ, а цілий колишній депутат Верховної Ради, причому не від комуністів, й починає розповідати про те, як в СРСР безкоштовно, тобто "на халяву" квартири "давали" - доводиться реагувати знову.
Люди! Ну, не було в СРСР безкоштовних квартир! Не було! Це нахабна брехня "совкової" пропаганди. Те, що за ту квартиру людина не платила безпосередньо зі своєї кишені, ще не значить, що вона за неї не платила взагалі.
У 80-х роках минулого століття середня зарплата у промисловості СРСР була у п`ять(!) разів менша, ніж в США. Ще раз: у П`ЯТЬ РАЗІВ. Це завдяки вкрай низьким виробничим розцінкам. Тобто радянський робітник мантулив на заводі практично задурно.
Якщо когось цікавить, то щомісяця пересічному радянському робітникові рідна влада не доплачувала (не дискутуватимемо про те, чи справедливим був той курс рубля до долара, який щоденно друкували в газеті "Известия") приблизно 800 доларів.
Ось на те, що радянська влада не докладала в кишені трудящих, вона в тому числі й потворні "хрущовки" та "брежнівки" будувала. Які, між іншим (і це дуже важливо) людині не належали - вони належали державі.
Нагадаю, що добротний приватний будинок або гарна трикімнатна кооперативна квартира (якщо не в Москві) коштували тоді навіть за офіційним валютним курсом з газети "Известия" близько 10 тисяч доларів. Тобто за пару років умовний токар умовного ГАЗу міг спокійно на будинок заощадити, якби йому платили так, як його американському колезі. А якщо в нього ще й дружина працювала, яку теж держава на зарплатні грабувала...
Але й це ще не все. Радянських людей ще й обдирали, мов липку, на завищених цінах. На яйка-млеко-сало ціни в СРСР була вищою удвічі від американських. А часто й утричі, і навіть удесятеро.
Кілограм курятини в США коштував 1 долар 35 центів, а в СРСР - 5 доларів 15 центів.
Літр горілки в США - 6 доларів, в СРСР - 11.
Кава та шоколад в США взагалі кошутували вдесятеро(!) менше, ніж в СРСР, цукор - у 4 рази...
Те саме з черевиками, штаньми, шкарпетками і навіть автомобілями.
Найголовніше: коли радянська людина вселялася через 10-15-20 років стояння в черзі (знаю людину-рекордсмена - 42 роки в черзі, житло отримав уже в часи незалежної України) у довгоочікувану тісну, мов клітка папуги, "брежнівку", держава продовжувала його грабувати аж до пенсії.
І при цьому далеко не усі люди в СРСР встигли вселитися навіть у такі вельми скромні квартири. У Ленінграді станом на 1991 рік третина населення жила в комуналках. У Москві - до 20%. Що вже казати про "глибинку". Символом СРСР цілком можна вважати споруду, що називалася "будинок барачного типу".
І да. Обов`язково знайдеться той, хто почне заперечувати, що, мовляв, зате ціна на комунальні послуги в США були набагато вищі, ніж в СРСР. Заперечу: в США ціни високі, тому, що послуги були. В СРСР ніяких послуг не спостерігалося. Забезпечення електрикою та водою то не пслуги. Американець спокійно п`є воду з-під крана, наприклад, тому що вона проходить кілька ступенів очистки. Але це тема для окремої дискусії.
А у нас сьогодні була розмова (чергова) про "халявні" квартири, що їх буцімто в СРСР "давали". Дякую за увагу.
