Експерт із зовнішньої політики: перед поїздкою до Радянського Союзу Трамп відмовився від свого
зухвалого й екстравагантного образу плейбоя на користь нового – апостола світового миру.
Протягом більшої частини 1980-х ньюйоркці знали Трампа як зухвалого молодого нувориша з передмістя, з манерами людини з Лас-Вегаса, який підкорював Мангеттен – хотів того Мангеттен чи ні. Але, як я вже розповідав у розділі "1985–1986: КДБ розставляє пастку", радянські спецслужби поклали на Трампа око, і майже водночас він узявся змінювати свій образ. Раптом він став Дональдом Трампом – знавцем зовнішньої політики. А оскільки його дядько Джон Трамп був ядерним фізиком у Массачусетському технологічному інституті, то й Дональд Трамп, виходить, був знавцем ядерного озброєння. Зрештою, він опанував "мистецтво угоди", тож тепер збирався застосувати свій неперевершений хист на переговорах про світовий мир.
У книжці "Американський компромат" я писав, що Трамп дав інтерв'ю журналісту Рону Розенбауму з журналу Manhattan, Inc., у якому заявив: "ніщо не хвилює мене зараз так", як ядерне розповсюдження, – надзвичайно малоймовірна пристрасть для людини, що уособлювала демонстративне споживання. Ніби підкреслюючи цю думку, Трамп знявся для обкладинки з голубом у руках – як великий миротворець. Фотограф Вільям Купон взявся відтворити образ: пернатий символ миру всівся на бездоганно вкладену зачіску, відому як "волосся Дональда Трампа". Усе йшло добре – аж поки голуб не вирішив випорожнитися на руки Трампа-мізофоба.
Трамп виступив зі схожими заявами у Washington Post. "Дехто вміє вести переговори, – сказав він газеті. – Це мистецтво, з яким, по суті, народжуються. Або воно є, або його немає".
Брак упевненості в собі його не турбував. "Щоб дізнатися все про ракети, вистачить півтори години, – зазначив він. – Думаю, я й так знаю про це більшість".
Але це не означало, що Трамп цурається порад фахівців.
Готуючись до поїздки до Москви, Трамп домігся зустрічі з Бернардом Лауном – бостонським кардіологом, відомим передусім як
винахідник дефібрилятора та співлауреат Нобелівської премії миру разом із Євгеном Чазовим, особистим лікарем Михайла Горбачова. Після вручення нобелівських медалей в Осло
Лаун і Чазов поїхали до Москви й провели час із Горбачовим – новим радянським лідером. Невдовзі після повернення до США Лаун отримав звістку від Трампа – через його брокера
з Волл-стрит.
На той час Лаун навіть не чув про Трампа, але потай сподівався, що той пожертвує кошти на його дослідницький фонд. Вони зустрілися в офісі Трампа на 26-му поверсі Trump Tower. "Я прийшов, не маючи жодного уявлення про його наміри, – розповів мені Лаун. – Ми сіли обідати, і Трамп мав дуже похмурий, дуже серйозний вигляд".
Як я писав у книзі "Дім Трампа, дім путіна":
"Розкажіть мені все, що знаєте про Горбачова", – сказав Трамп. Однак уже хвилин через двадцять, розповідаючи про свій досвід спілкування з радянським лідером, Лаун з болем усвідомив: Трамп його не слухає.
"Я зрозумів, що він не здатний довго зосереджуватись, – сказав Лаун. – Я відчув, що за цим криється якийсь інший задум, але не розумів, який саме". Лаун вирішив говорити прямо. "Навіщо вам це потрібно?" – запитав він Трампа.
У відповідь Трамп розкрив свій грандіозний план. "Якщо я знатиму про Горбачова, я зможу попросити свого доброго друга Ронні призначити мене повноважним послом Сполучених Штатів при Горбачові".
"Ронні?" – перепитав Лаун.
"Рональд Рейган", – пояснив Трамп.
Після цього, розповів мені Лаун, Трамп сплеснув у долоні й почав розповідати, як за одну годину зустрічі з Горбачовим покладе край "холодній війні". "Яка зарозумілість і яке невігластво щодо складності однієї з найзаплутаніших проблем людства! І сама думка про те, що він розв'яже її за годину!" – зазначив Лаун.
Наступна зупинка – Москва!
Дійові особиЧастина 7. КДБ підсікає (1987). Перша поїздка Трампа до Радянського СоюзуБернард Лаун – видатний бостонський кардіолог, винахідник дефібрилятора та співлауреат Нобелівської премії миру разом із радянським лікарем Євгеном Чазовим. Після зустрічі з Горбачовим у Москві Лаун 1986 року отримав запрошення від Трампа, який прагнув зібрати відомості про радянського лідера для химерного плану стати "повноважним послом" Рейгана.
День незалежності: радянське запрошення Трампа було сплановане так, щоб він відсвяткував 4 липня в СРСР. На цьому знімку
він разом із дружиною Іваною оглядає Палацову площу в Ленінграді, рідному місті путіна. Липень 1987 року. (Фото: Максим Блохін/ТАРС)
У січні 1987 року Дональд Трамп отримав листа від Юрія Дубініна, радянського посла в США. "Маю задоволення повідомити вам приємну новину з Москви", – йшлося на початку.
Лист Дубініна був наслідком зустрічей посла з Трампом роком раніше (див. мій попередній матеріал "1985-1986: КДБ розставляє пастку"), під час яких Дубінін і його донька Наталія розповіли Трампу, що вони настільки вражені Trump Tower – новою перлиною його імперії, що Трамп просто зобов'язаний збудувати такий самий хмарочос у Москві.
У листі Дубінін також зазначав, що "Інтурист" – радянське туристичне агентство КДБ – "виявив зацікавленість у реалізації спільного проєкту зі спорудження та управління готелем у Москві".
Трампу ця ідея дуже сподобалася.
Пальми в росії! Хто б міг подумати? Ліворуч – плакат "Інтуристу", туристичного агентства КДБ СРСР, яке обіцяло західним туристам
світ сонця й чарівності в СРСР. Контроль КДБ над "Інтуристом" давав йому чудові можливості шпигувати за західними відвідувачами. Ліворуч: пресслужба "Інтуристу". Праворуч:
значок КДБ.
Trump Tower у Москві! Можливо, навіть на Красній площі!
Будь-кому, хто знайомий із "холодною війною", лист Дубініна мав би видатися просто смішним. Тогочасна радянська влада ревно охороняла Берлінський мур, щоб убезпечити східних німців від принад капіталістичних розкошів. Радянські ЗМІ перебували під жорстким державним контролем. Звісно, Михайло Горбачов уже встиг здобути репутацію приємного миротворця, який потроху розморожував напруженість "холодної війни", однак залишався переконаним комуністом і в інтерв'ю того ж року заявив, що вірить: комунізм Леніна лишається "прекрасним і незаплямованим ідеалом".
Хто взагалі міг бути таким легковірним, щоб повірити, ніби радянська сторона настільки захоплена Трампом, що хоче звести помпезний монумент капіталізму поруч із Красною площею? Хто міг виявитися таким марнославним і наївним?
Дональд Дж. Трамп.
Радянський посол Юрій Дубінін, який навіть не володів англійською мовою, підписав лист із
запрошенням Трампа до СРСР під приводом реалізації проєкту Trump Tower у Москві. Насправді за цим запрошенням стояло КДБ, яке змогло стежити за кожним кроком Трампа.
Фото: El País.
Звісно, Трамп міг не знати ключових деталей, прихованих за лаштунками. Найважливіша з них – те, що його поїздку організовував "Інтурист". Це мало суттєве значення: агентство фактично було підрозділом КДБ, заснованим Йосипом Сталіним, і мало організовувати поїздки та стежити за помітними іноземними туристами, які відвідували росію.
Зв'язки "Інтуристу" з КДБ не викликають жодних сумнівів. Про них розповіли мені генерал Олег Калугін, колишній начальник контррозвідки КДБ, та Юрій Швець, колишній майор радянської спецслужби. Так само Віктор Суворов, колишній офіцер радянського ГРУ, зробив схожі заяви журналісту The Guardian Люку Гардінгу, який охарактеризував поїздку Трампа як "класичну вербувальну операцію, що мала повну підтримку КДБ".
Додаткові відомості свідчать, що метою поїздки була активізація зв'язків Трампа з КДБ, які виникли після його масової закупівлі телевізорів для готелю Grand Hyatt Central. (Див. "1980: Колишній радянський агент: як Трампа заманили в мережу КДБ".) За словами Швеця, запрошення для Трампа було написане за дорученням генерала Івана Громакова – високопосадовця Першого головного управління, яке курувало закордонні операції КДБ.
"Резидентурам КДБ у США було заведено використовувати посла Дубініна для передачі запрошень американцям відвідати Москву, – сказав Швець. – Як правило, такі поїздки використовувалися для "поглибленої розробки", вербування або зустрічей з оперативними працівниками КДБ. У більшості випадків поїздки організовував "Інтурист" – радянське урядове туристичне агентство, яке слугувало прикриттям для КДБ. Якщо поїздка передбачала оплату всіх витрат "Інтуристом", це був однозначний сигнал, що за нею стоїть КДБ".
За всіма свідченнями, Трамп був у захваті від запрошення. Жодних доказів того, що він знав про роль Громакова або зв'язки "Інтуристу" з КДБ, немає.
Ще до того, як Трамп поїхав до Москви та Ленінграда – рідного міста путіна, КДБ у Нью- Йорку мав би, за словами Швеця, провести так звану "попередню оцінку" особистості кандидата. Для цього спецслужба отримувала інформацію через агентів впливу з його оточення – можливо, Семена Кисліна, Девіда Богатіна, російського мафіозі, який придбав п'ять квартир у Trump Tower (див. "1984: Пральня Трампа"), або ж Наталію Дубініну, ймовірну агентку КДБ (див. "1986: КДБ розставляє пастку").
Далі мала бути "професійна оцінка", для якої Трамп мав би зустрітися з досвідченим оперативником щонайменше три- чотири рази. "Щодо особистості, – додав Швець, – цей чоловік не є складним матеріалом: його найважливіші характеристики – невисокий інтелект у поєднанні з непомірним самолюбством. Така комбінація – мрія для досвідченого вербувальника".
Нарешті, 4 липня 1987 року, якраз у День незалежності, Дональд та Івана Трамп разом із двома помічниками прилетіли до Москви. Він із Іваною зупинилися в апартаментах готелю "Національ", де 1917 року проживали Володимир Ленін і його дружина, і де Трамп майже напевно перебував під постійним наглядом. Під час візиту Трамп оглянув з пів десятка потенційних будівельних майданчиків, зокрема ті, що розташовані поблизу Красної площі. Однак жоден із них не був настільки близько до Кремля, як він розраховував.
Щодо того, що саме КДБ міг зафіксувати під час стеження, Олег Калугін, колишній начальник
контррозвідки КДБ, добре розумівся на використанні відеозаписів для отримання компромату, особливо сексуального характеру. Як розповів мені Калугін під час першого інтерв'ю
2017 року, на той час поширеною практикою КДБ було вербувати молодих жінок і використовувати їх як повій-приманок для іноземних політиків і бізнесменів, а також залучати
"Інтурист" для стеження за іноземцями в СРСР і влаштування таких "медових пасток".
"У вашому світі ви часто просите молодих чоловіків підвестися й гордо служити своїй країні, – одного разу сказав Калугін журналісту. – У росії ми іноді просимо наших жінок просто лягти".
Саме це, на думку Калугіна, швидше за все й трапилося під час поїздки Трампа до Москви 1987 року, впродовж якої "чимало молодих жінок могли бути до його послуг".
Слід уточнити: Калугін не стверджував, що особисто бачив такі матеріали або має докази їх існування. Він говорив як колишній начальник контррозвідки КДБ, людина, глибоко обізнана з оперативними методами та практиками відомства. "Я не здивувався б, якби росіяни мали файли про нього – і Трамп про це знав – пов'язані з цим візитом до росії та його спілкуванням із молодими жінками, що перебували під контролем [радянської розвідки]", – сказав він.
За словами Віктора Суворова, колишнього офіцера ГРУ: "Усе безплатно. Гарні вечірки, гарні дівчата. Може бути сауна, дівчата і хтозна що ще".
Усе це звучало чудово – за одним винятком: усе перебувало під цілодобовим наглядом КДБ.
На думку колишнього начальника московської резидентури ЦРУ Рольфа Моватт-Ларссена, на порівняно ранньому етапі кар'єри Трампа, коли той був відомий у Нью-Йорку, але не в міжнародних колах, не було жодного сумніву: КДБ повністю відпрацює його під час приїзду до росії. "Вони ніяк не могли проігнорувати таку людину, як Трамп, – розповів мені Моватт-Ларссен. – Він помітний американець. Будь-яка поїздка, будь-який приїзд до Москви – це буде повний "пресинг"".
Проте тепер, коли Трамп приїхав до Москви, перед КДБ постало єдине запитання. "Коли з'являється нове джерело, – розповів мені Юрій Швець, – починаєш думати: як ти збираєшся його використати? Нас вчили вербувати хоч кого – ми самі знайдемо, як його використати".
А тепер, коли вони підсікли Дональда Трампа, що, чорт забирай, вони збиралися з ним робити?
Дійові особиЮрій Дубінін – радянський посол у США (1986–1990) і колишній постійний представник СРСР при ООН (1985–1986). Не знаючи англійської, Дубінін запросив Трампа до Радянського Союзу після обіду з ним у 1986 році і, за твердженнями, був використаний КДБ для сприяння візиту Трампа як частині вербувальної операції.
Наталія Дубініна – донька Дубініна, "бібліотекарка" при ООН, випускниця МДІМВ – елітного радянського навчального закладу для дипломатів і розвідників. Ймовірна офіцерка КДБ, вона, за повідомленнями, встановила контакт із Трампом у 1986 році. За словами Швеця, її інтерв'ю 2016 року було частиною активного заходу російської розвідки з метою приховати справжній характер того контакту.
Юрій Швець – колишній майор КДБ, який працював у Вашингтоні в 1980-х роках. Нині громадянин США, Швець надав ключові свідчення щодо методів вербування радянських агентів. Він охарактеризував Трампа як особу, яку КДБ "розробляв" у статусі "особливого неофіційного контакту" – категорії, що присвоювалася цінним кандидатам на вербування.
Олег Данилович Калугін – колишній генерал КДБ, провідний резидент у Вашингтоні і колишній начальник путіна. Пізніше перейшов на бік Заходу; після отримання громадянства США у 2003 році відкрито розкривав операції радянського шпигунства. Очолював відділ "К" – підрозділ зовнішньої контррозвідки КДБ – і керував деякими з найважливіших операцій часів "холодної війни". Калугін набув сумної слави після вбивства 1978 року болгарського письменника Георгія Маркова – сміливого й широко шанованого емігранта, якого агент КДБ убив за допомогою спеціально сконструйованої парасольки, що випускала крихітну отруйну кульку з рицином у стегно Маркова.
Генерал Іван Громаков – старший офіцер КДБ, який, за свідченням Юрія Швеця, санкціонував запрошення Трампа через посла Дубініна. Візит організовувався через "Інтурист" – радянське державне туристичне агентство, широко відоме як структура-прикриття КДБ для організації поїздок, стеження та вербування іноземних відвідувачів.
