Публічно чинити спротив зняттю з посади, провокувати людей на протест, вийти з публічними заявами, дати прес-конференцію, показати слайди? Психонути, одним словом?
Звісно, міг би. І за нього вийшло б вдесятеро більше людей.
Але Залужний цього не зробив, причому свідомо. Чому – усі знають, але нагадаю.
Тому що Залужний завжди ставив і ставить інтереси України - вище особистих інтересів. Він не чіпляється за посаду – а ось Федоров саме чіпляється. Зеленський 6 годин поспіль пропонує йому інші державні позиції – але Федоров маніакально вперто вимагає собі саме посаду міністра оборони.
А ситуація у Залужного і Федорова була доволі схожа: обох зняли без видимих причин. В обох були великі плани. Обидва відчували несправедливість до себе. Навіть самі посади були близькі: Головком і міністр оборони.
Але Залужний придушив в собі особисті образи – заради стабільності країни.
Федорову ж пофіг на стабільність, пофіг на країну – йому вкрай потрібна ця посада міністра оборони, де можна забезпечити себе і родину на 10 поколінь вперед. І тому він сміливо “розхитує човен” – як любить писати зе-пропаганда.
А тепер давайте зупинимося – і подивимося вгору: як вся ця апаратна возня виглядає з висоти пташиного польоту.
Станом на липень 2026 ЗСУ наносять непоправну шкоду економіці країни-гноя: горять НПЗ, бази, склади, системи РЛС та ЗРК.
Крим ось-ось сам відвалиться від окупанта.
На материковій росії серйозна паливна криза – у чергах на заправки народєц вже б’є один одному морди та навіть пострілює.
Рейтинг Кривавого Карлика впав до історичних мінімумів.
На фронті Куп’янськ, Костянтинівка та Мала Токмачка - так і не взяті.
За травень та червень росіянці втратили територій більше, ніж захопили.
Здавалося б – який може привід для невдоволення народу України?
Зазвичай “революційна ситуація” стає можливою за умови серйозних провалів на фронті. Як на тій же росії у 2016-2017.
Коли зняли Залужного – не виходили. Коли наклали беззаконні санкції на Порошенка та Березу – не виходили. Свавільні затримання детективів НАБУ – не виходили. А тут раптом вийшли з приводу звільнення Зеленським одного із його ж зе-міністрів – якось це підозріло, чи не так? Дуже підозріло.
Виникає думка про штучність цього протесту.
Коли рік тому виходили – протестували проти хрінових процесів.
Цього року вийшли ЗА ах-якого-міністра – вірного соратника Зеленського. Це як?
Культ особи – це завжди якось неприродньо.
Під час передвиборчої кампанії – ок, це нормально розмахувати прапором політичного лідера, який уособлює певні ідеї.
Але які ідеї уособлює Федоров? Яка за ним політична партія? Чи не зарано Міша вирішив стати “опозиційним політиком”? Сам же топив за Зеленського 7 років, мовляв: “Не можна дискредитувати Верховного Головнокомандувача під час війни”. А тут раптом вже можна? А з якого дива?
Сьогодні Федоров змінив свій статус у Мордокнижці на “політик” – тобто це такий прихований меседж “опозиційності” до Зеленського.
І це буде дуже цікава історія – коли Зеленський почне застосовувати проти Федорова ті ж самі методи, які Федоров застосовував до своїх опонентів: замовні справи, переслідування, арешти рахунків, погрози оточенню, перевербовка та купівля однодумців, створення навколо жертви “випаленої землі” і т.ін.
Зокрема, усі ці методи були Міша застосував проти мене – лише за те, що я з 2019 критикував його некомпетентність та профнепридатність
Але якщо сам граєш не за правилами, Міша – не чекай їх дотримання іншими.
Цікаво чи витримає мсь’є Федоров тиск репресивної машини – активної частиною якої він був усі ці сім років. Як таварішчь Єжов у 1939.
Хоча все ще є ймовірним варіант, що все це велика вистава задля операції “Наступник” – штучного створення Федорову репутації “жертви режиму”.
У 2019 рвали сорочки “за Зеленського” – тепер “за Федорова”. Дуже схоже
