Олексій Данілов пропонує перевести українську мову з кирилиці на латиницю і зробити англійську обов'язковою, починаючи з дитячого садочка. Про це він заявив в інтерв'ю Радіо Свобода.
"Я за. Я вважаю, що це буде одна з фундаментальних речей, що нам треба позбавитися кирилиці і перейти на латиницю", - зазначив він.
Він також виступив за двомовність в країні.
"Я за дві мови в нашій країні. Англійська мова має бути обов'язкова. Тому що, якщо ми кажемо про цивілізований світ, то англійська мова - це мова цивілізованого спілкування", - вважає секретар РНБО.
"І ми маємо розуміти, що англійську мову мають знати всі. Хто вже літні, складно, то це одна справа, а, починаючи з дитячого садочка, у школах це має бути", - додав Данілов.
Не перша пропозиція
У березні 2018 року тодішній міністр закордонних справ Павло Клімкін закликав до дискусії про запровадження в Україні паралельно латинської та кириличної абетки.
Дискусія виникла.
Перший заступник голови комітету з освіти та науки у Верховній Раді Олександр Співаковський заявив BBC News Україна, що питання не на часі.
"Треба переписувати всі підручники, методичні посібники, весь освітній матеріал, софт. Мені дуже складно уявити, які зусилля та ресурси потрібні, аби реалізувати цю ідею", - пояснив він.
Тодішній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що варіант плавного переходу із паралельним використанням кирилиці та латиниці означатиме "фактичну тримовність в країні - дві українські та російська".
"Тож просто отримаємо ще одну лінію розрізнення, яка ніяк не допоможе спільному руху до Європи", - пояснив В'ятрович.
Він застеріг, що насправді зміна письма може відіграти протилежну роль та "посилить русифікацію", адже звична кирилична російська для багатьох (особливо, старших людей) буде простішою у використанні, ніж незнайома латинська українська.
Водночас польський експерт Лукаш Адамскі звернув увагу на той факт, що сербські вчені провели дослідження та виявили, що "латинські літери швидше читаються". "Не відомо тільки, чи це через форму літер, чи через більшу поширеність латиниці у Сербії".
У лютому 2021 року голова Національної комісії зі стандартів державної мови Орися Демська спрогнозувала, що Україна не переводитиме українську на латиницю.
"Якщо ми відмовимося від кирилиці, якою ми користуємося від моменту, коли вона виникла, то ми відріжемо велетенський пласт української писаної культури", - зазначила Демська.
Досвід Казахстану
Наразі готується перехід з кирилиці на латиницю у Казахстані. Доручив уряду розробити перехід на латиницю у 2017 році тодішній президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв.
Як повідомляє Радіо Аззатик, спочатку казахська влада планувала перейти на латиницю у 2025 році, але пізніше в уряді заявили, що це станеться в період з 2023 по 2031 рік.
Наразі жоден з варіантів латинського алфавіту не є затвердженим. Обговорюваний варіант складається з 31 букви. На публічне обговорення виносили чотири варіанти, деякі з них після критики з боку громадськості не затвердили.
Згідно з планом уряду, на латиницю перейдуть школи з казахською мовою навчання. Документи на державну мову також будуть писати латиницею. В країні також продовжать використовувати кирилицю.
Деякі казахські політологи вважають, що перехід на латиницю скоротить вплив Росії. Лінгвісти вважають, що запровадження латиниці сприятиме відновленню природних звуків казахської мови, на яку за радянських часів сильно вплинула російська.
