"В очікуванні Келлоґа" - Олексій Голобуцький

Його анонсований візит пересунуто на 20 лютого. Можливо, за результатами (ймовірніше, за відсутністю результатів) Мюнхенської конференції цей візит ще раз буде відсунуто.

В Мюнхені 14 числа очікують Келлоґа, має бути Ді Венс. Можливо, завітає і Трамп. Але кожен з них приїде з інакшим порядком денним. Бо насправді плану щодо припинення війни американська адміністрація поки не має жодного. Є тільки загальний принцип: натиснути і чекати реакції. І кардинально різні ідеї щодо можливого формату домовленостей.

Оскільки Зеленський вже більш-менш позначив свою готовність, Трамп тим більше, – то по факту всі чекають реакції Путіна. І от якраз він тягнутиме з конкретними пропозиціями і вимогами по максимуму. Поки або Трамп не ляпне щось таке, що стане приводом для унеможливлення домовленостей, або ми не витримаємо і щось заявимо.

Бо Путін однозначно не хоче виступати тим, хто став ініціатором зриву попередніх домовленостей. Але самих домовленостей він хоче ще менше. В його інтересах – спровокувати (чи дочекатись) ситуації, коли він зможе сказати «Дивіться, я хотів піти на домовленості, але вони усе зірвали».

Причина – в тому, що Путін прекрасно зрозумів гру Трампа і його реальні наміри. Трампу важливий момент припинення вогню. Навіть якщо це буде на один день, навіть якщо умови будуть неприйнятні для котроїсь зі сторін... Головне, щоб можна було впіймати цей момент тріумфу, вийти до преси із заявами «Я припинив війну, як і казав!», отримати свою Нобелівку і зайнятись іншими справами.

А встановлення миру, пошук гарантій безпеки, формування нової безпекової конфігурації регіону – це вже потреби Європи і України, от нехай вони цим і займаються, а не Трамп.

А Путін, схоже, все ще впевнений, що за 6-12 місяців таки зможе дотиснути Україну до капітуляції. Тож припинення бойових дій – навіть якщо наступного дня всі заявлять «ну, на жаль, домовитись не вдалось, війна триватиме» – це все не в інтересах Путіна. Адже буде зупинено логістику, відведено та передислоковано війська, порушено всі процеси. І відновлювати воєнний стан після зриву домовленостей коштуватиме надто дорого.

Крім того, в такій ситуації (короткострокове припинення бойових дій, а тоді їх відновлення з будь-яких формальних причин) Путін буде вже «двічі агресором» - скільки би він не демонстрував готовність зупинити війну, але якщо домовленості буде зірвано і наступ відновиться, винуватцем вважатимуть Путіна.

Звісно, Україні вигідні будь-які ускладнення у ворога. Але Путін це прекрасно усвідомлює, тому, найімовірніше, докладатиме всіх зусиль, щоб уникнути домовленості про припинення бойових дій. І щоб дотиснути Україну до капітуляції десь восени.

От тільки Трампу сподобався принцип жорстких акцій з глобальним медійним розголосом. І він, гадаю, спроможний спровокувати Путіна на різку відмову домовлятись – тільки щоб вдарити за це (санкціями, митами абощо) максимально сильно. І таки примусити до припинення вогню. Щоб потім з ситуацією розбиралась Європа і ми.