Нагадаю, друзі, економічна криза має чотири фази, а саме:
- крах;
- спад;
- депресія;
- пожвавлення.
Зараз ми у точці «крах». Попереду спад. Загалом криза займе до 12 місяців. Він буде гострим та інтенсивним. Це середня криза за типажем, зокрема, держборг України продовжує зростати на тлі економічного спаду та наростаючої залежності від зовнішньої фінансової підтримки. За даними Мінфіну, у лютому цього 2025 року обсяг боргу сягнув $169,1 млрд, а з лютого 2022 року — вже понад 45%! Водночас глибока бідність в Україні збільшилася у 7 разів (тобто все більше людей перебувають на межі фізіологічного виживання).
Паралельно зростає залежність від внутрішніх боргів — ОВДП займають майже таку саму частку, як і кредити ЄС. Це означає, що держава все активніше займає у нашого тонкого прошарку заможних громадян, банків та підприємств, витісняючи приватні інвестиції та заморожуючи економічну активність. І найгірше – структура нашого держборгу сьогодні говорить про повну фінансову несамостійність України, наприклад, Кабмін Шмигаля може заявляти про свій курс, але реальну траєкторію вже задають наші західні партнери.
За оцінками експертів, фінансова та військова підтримка України з 2022 року перевищила $246 млрд. Але разом із цими коштами прийшла і нова логіка: не запитів, а умов та вимог від тих, хто нас фінансує.
Нарешті, важливо відзначити, що криза – це ще й частина двофазної системи, де інша частина – це процвітання. Щоправда, ніхто зараз не скаже, коли в Україні настане процвітання. І це ще одне нагадування про те, як важливо бути готовим до змін та адаптуватися до нових більш жорстких економічних реалій.
