1. У росії різко урізали допомогу підприємствам малого та середнього бізнесу.
- У першому кварталі 2025‑го обсяг держпідтримки МСП обвалився на 43 % р/р – із 127,8 до мізерних 72,3 млрд рублів. Це навіть менше, ніж у 2022-му, коли почалися широкомасштабні санкції та відтік інвестицій.
- Одночасно на 17 % скоротилася кількість компаній і самозайнятих, яким узагалі ще вдається отримати бодай якісь пільги: тепер їх лише 99 тисяч на всю країну.
- Із січня уряд офіційно зрізав програму пільгового кредитування на наступні п’ять років на 20 %, причому фактично під ніж пішла найпопулярніша схема «1764», що дозволяла брати кредити під знижену ставку.
- Тепер на позики реалістично можуть претендувати лише підприємства з п’яти «пріоритетних» галузей, визначених чиновниками, – решті бізнесу пропонують виживати самотужки.
- На практиці це означає, що дешеві гроші стали доступні не більш як 10 % компаній. У результаті сектор, який і так страждає через рекордно високу ключову ставку ЦБ та падіння споживчого попиту, позбавляється останнього кисню.
- Стрімке згортання підтримки загрожує новою хвилею банкрутств і ще глибшим провисанням «невійськової» частини економіки, яка вже нині балансує на межі рецесії.
2. ОПЕК+ завершує скасування скорочень видобутку нафти.
- ОПЕК+ планує у вересні 2025 року затвердити нове суттєве підвищення видобутку нафти — приблизно на 550 тис. барелів на добу, що стане фінальним етапом поступової відмови від добровільних скорочень, які діяли з 2023 року.
- З квітня 2025 року країни ОПЕК+ щомісяця нарощують видобуток: квітень: +138 тис. б/д; травень–липень: +411 тис. б/д щомісяця; – серпень: +548 тис. б/д; вересень (очікувано): +550 тис. б/д.
- У процесі беруть участь 8 країн, включно з росією, Саудівською Аравією, ОАЕ, Кувейтом, Оманом, Іраком, Казахстаном і Алжиром. Скасування обмежень дозволить ОАЕ видобувати нафту за підвищеною квотою, яка відображає її нові технічні потужності.
- Для росії, яка перебуває під жорсткими санкціями та змушена продавати нафту з дисконтом, таке розширення видобутку створює додаткові проблеми:
- Тиск на ціну Urals. Зростання глобальної пропозиції нафти на тлі вже наявних знижок до Brent зменшує дохідність російського експорту. В Індії, яка залишається ключовим покупцем російської нафти, знижки Urals до Brent вже зменшились до мінімуму з 2022 року.
- Конкуренція за ринки. Умови посилюються через дедалі агресивнішу стратегію США та країн Перської затоки щодо Азії та Африки, де росія намагається зберегти свою частку ринку. Повернення нафти з ОПЕК+ на ринок ускладнює цю боротьбу.
- Скорочення бюджетних надходжень. На тлі обмеженого доступу до фінансових ринків, російський бюджет усе більше залежить від доходів від енергетичного експорту. Зниження світових цін і посилення конкуренції безпосередньо поглиблює фіскальні ризики.
- Політичний тиск усередині ОПЕК+. Зі зростанням видобутку виникають тертя між учасниками щодо квот і дотримання дисципліни. Для Кремля, який позиціонує себе як одного з лідерів нафтового картелю, втрата впливу на фоні економічного ослаблення може стати стратегічною поразкою.
- Таким чином, нове підвищення видобутку ОПЕК+ може стати не просто технічним рішенням, а фактором, що поглиблює довгострокову стагнацію російського нафтового сектору, змушеного працювати у дедалі гірших умовах світового ринку.
3. Китай агресивно «зачищає» світовий ринок копалин – москві дедалі важче конкурувати.
- Китайські держкорпорації та приватні гіганти атакують глобальний сектор видобутку: минулого року уклали 10 угод > 100 млн $ – найбільше з 2013‑го, а загалом 2024‑й уже став рекордним за обсягом китайських інвестицій у зарубіжні шахти й збагачувальні комбінати.
- Мета – застовпити запаси міді, нікелю, літію та золота, доки геополітичні ризики не закрили їм «вікно можливостей» у країнах Глобального Півдня.
- У 2025‑му тренд лише посилюється: Zijin Mining домовляється про купівлю казахстанського золотого рудника за 1,2 млрд $, китайські банки відкривають мільярдні кредитні лінії африканським проекта́м з видобутку батарейних металів.
- Пекін форсує угоди, поки Оттава й Вашингтон відсікають китайський капітал від своїх копалин, а ЄС готує «акти про критичну сировину». Чому це погано для Кремля
- Витіснення з «ближнього зарубіжжя». Казахстан, Африка та Латинська Америка традиційно вважалися «ресурсним полем» російських держкомпаній. Тепер там домінують китайці з дешевим фінансуванням і технологіями, залишаючи «Росатом» чи «Норнікель» статистами.
- Падіння переговорної сили. Коли Китай сам контролює рудники, росії складніше нав’язувати довгострокові контракти на свою сировину: Пекін має альтернативу й диктує ціну.
- Загроза для валютних надходжень. Якщо Пекін перекриває рф вихід на нові родовища й забирає частку на світовому ринку, російський експорт металів і добрива втрачають маржу – бюджету дедалі складніше латати діри.
- рф оголосила «розворот на Схід», але реальність така: поки москва воює та втрачає доступ до західних ринків капіталу, Пекін тихо забирає родовища, фінанси й ланцюги постачань, лишаючи російську економіку в ролі сировинного придатку ще й для Китаю.
4. Трамп погрожує додатковими 10% тарифами на товари БРІКС під час зустрічі лідерів у Бразилії – під загрозою один з головних геополітичних міфів кремля.
- Президент США Дональд Трамп оголосив про введення додаткового 10% мита на товари з країн, що підтримують «антиамериканську політику БРІКС».
- Це — перший публічний удар Вашингтона безпосередньо по блоку, який кремль роками подає як геополітичну альтернативу Заходу. Заява Трампа з’явилась одразу після публікації декларації саміту БРІКС у Ріо-де-Жанейро.
- У документі завуальовано критикують односторонні санкції та тарифну політику США; засуджують удари по іранських ядерних об’єктах (Тегеран — новий член БРІКС); прямо атакують дії ЗСУ в тилу рф, зокрема удари по інфраструктурі в Курській, Брянській та Воронезькій областях — чим фактично легалізують риторику москви.
Чому це боляче для путіна.
- БРІКС був «вітриною» альтернативного світу, де росія — не вигнанець, а повноправний гравець. кремль подавав блок як осередок «багатополярного порядку» на противагу G7.
- Трамп розриває фасад «антизахідної єдності». Багато країн БРІКС (Бразилія, Індія, ПАР, Єгипет, навіть Іран) мають глибокі економічні інтереси у США. В умовах прямої загрози мит більшість із них, ймовірно, не стануть ризикувати експортом заради кремлівських ідеологем.
- Це загрожує розколом і дезактивацією БРІКС як інструменту впливу. Навіть Китай навряд чи буде готовий йти на економічне загострення лише для того, щоб зберегти політичну ширму для Путіна.
Що далі?
- Якщо США справді запустять мита, це стане першою санкційною політикою проти БРІКС як формату.
- кремль втратить можливість апелювати до цього блоку як до реальної «світової опозиції Заходу».
- росія залишиться з Іраном і, можливо, Ефіопією — безважковими союзниками, які самі залежать від західних технологій і капіталу.
- Фактично, Трамп знімає з БРІКС маску — демонструє, що блок є радше PR-конструкцією, а не геополітичною силою. І водночас перевіряє, хто з «друзів росії» готовий реально платити за свою лояльність.
5. У Нідерландах затримали чотирьох осіб за незаконні поставки в росію суднових деталей попри санкції ЄС.
- Служба фінансової інформації та розслідувань Нідерландів (FIOD) повідомила про арешт двох керівників і двох менеджерів компанії, розташованої в районі Роттердама.
- Їх підозрюють у порушенні європейських санкцій, зокрема шляхом постачання суднових запчастин до росії.
- За версією слідства, компанія могла обслуговувати російські танкери «тіньового флоту», які москва використовує для обходу нафтових обмежень, ухилення від страхових перевірок та ведення прихованої логістики в морі.
- У ході обшуків в офісах і приватних помешканнях підозрюваних вилучено цифрові носії, документацію та 65 тисяч євро готівкою.
- Цей випадок демонструє зростаючу увагу європейських правоохоронців до схем обходу санкцій, які сприяють збереженню фінансових потоків до російського військово-промислового комплексу.
6. Ліхтенштейн, який довгі роки виступав «тихою гаванню» для глобальних капіталів, ризикує втратити статус фінансового центру через кризу «зомбі-трастів» — заморожених структур, пов’язаних із російськими активами, які опинилися під санкціями.
- Як повідомляє Financial Times, через вимушене пристосування до американських обмежень, у князівстві масово йдуть у відставку довірені керуючі й члени рад директорів, що лишає сотні фондів юридично зареєстрованими, але фактично безконтрольними.
- На кону — до 800 трастів, у яких зберігаються активи від кількох мільйонів до мільярдів доларів: елітна нерухомість, яхти, бізнеси, кеш.
- Через непрозору структуру трастової системи неможливо точно оцінити обсяг заморожених активів, пов’язаних із росіянами, однак експерти вже попереджають: ризики перекидання кризи на ширший фінансовий сектор країни, зокрема банки, реальні.
- Це — ще одна болюча ланка в міжнародному ланцюгу репутаційних і економічних втрат, які росія генерує далеко за межами власних кордонів.
- Поки кремль намагається зберегти лояльність олігархів, геополітична токсичність російських грошей продовжує руйнувати стару інфраструктуру «спокійного офшору» у Європі.
- Для Ліхтенштейну це — серйозний репутаційний удар і потенційна втрата частини прибуткової фінансової індустрії.
7. Україна запровадила санкції проти російських криптовалютних схем, які фінансують війну.
- Президент Володимир Зеленський підписав указ №465/2025 про запровадження санкцій проти 73 фізичних і 60 юридичних осіб, пов’язаних з фінансовими операціями росії, зокрема у сфері криптовалют.
- Обмеження спрямовані на блокування тіньових схем, що обслуговують російський військово-промисловий комплекс.
- Санкції ініційовані Національним банком України та охоплюють не лише компанії з рф, а й низку фірм з ОАЕ (Bitpapa IC FZC, Crypto Explorer DMCC, AWX Solutions FZLLC) та Казахстану (EXMO RBK LTD).
- Також під санкції потрапив Ілан Шор — проросійський бізнесмен і екс-політик з Молдови, який у 2024 році отримав громадянство рф.
- Нові санкції — це ще один крок України до відсічі фінансових потоків, які росія використовує для підтримки війни.
- Особлива увага — криптовалютам, які москва дедалі активніше застосовує для обходу міжнародних обмежень.
