Але, для початку - контекст.
Ми інерційно звикли вважати, якщо американці (європейці) підтримують багато років певного діяча десятками мільйонів баксів на боротьбу з корупцією, то він гарантовано є персонаж позитивний, тим паче, якщо критикує владу, котра не подобається й нам із вами.
Але це не обовʼязково так. Бюрократія - вона й в Америці бюрократія. Якщо певні чиновники багато років виділяють десятки мільйонів доларів платників податків своєї країни на конкретну організацію чи людей за кордоном, вони (ці західні чиновники) самі стають заручниками репутації своїх підопічних і хвіст аж бігом починає виляти собакою.
Саме про це я вперше подумав, коли Шабунін у 2018 побив Філімоненка й тодішня посолка США Йованович побігла до Генпрокурора Луценка з вимогою негайно закрити справу проти її протеже.
І світлини Шабуніна з Блінкеном у період, коли адвокат Кравець та військовослужбовець-блогер Бойко (як би ми до нього не ставилися після історії з Артеком) бомбардували правоохоронців заявами про злочини Шабуніна (від фіктивного проходження служби до привласнення нерозмитненого авто, яке волонтери завезли для армії), не сумнівайтеся, мають таку саму ж природу.
Він став абсолютно недоторканим - більше депутата чи навіть міністра. Якби не зміна президента в США (разом із порядком пріоритетів), залишався б таким і сьогодні. І недарма чимало юристів сьогодні прокоментували новину словами «ймовірно, вибіркового правосуддя в Україні стало дещо менше».
А тепер, коротко, висновки.
1. Чи може бути підозра Шабуніну помстою влади за критику? Безумовно. Це їхній стиль.
2. Чи означає це, що Шабунін не винен в ухилянні від військової служби та інших зловживаннях? Жодним чином. Судячи з усього, статус недоторканого зіграв з ним дуже сумний жарт.
3. Чи побачимо ми тут торжество правосуддя (тобто, рішення суду на підставі закону?) Абсолютно не факт. Можливо, його засудять, можливо, звільнять від відповідальності, але не думаю, що закон і справедливість будуть тут основним мотивом
