У 2025 році Росія зіткнулася з масштабними регіональними перебоями в постачанні бензину і дизеля: станом на жовтень повідомлення про проблеми зафіксовані як мінімум в десятках областей, за різними підрахунками близько 50–60 регіонів. Головні причини полягають у пошкодженні НПЗ та інфраструктури в результаті ударів по об’єктах, вимушені технологічні простої та одночасний перерозподіл сировини на експорт, що тисне на внутрішній ринок і це вже виразилося в помітному зростанні оптових і роздрібних цін і тому провокує ризики для транспорту, сільського господарства та промисловості.
Це призвело до скорочення переробки нафти майже на 20% по країні. Особливо гостро нестача палива відчувається в віддалених регіонах та на тимчасово окупованих територіях, у Москві та центральних районах дефіцит менш гострий, поставки палива зберігаються, але з перебоями і зростанням цін. У ряді віддалених районів з недостатньо розвиненою інфраструктурою колапс поставок став причиною перебоїв з продуктами і товарами, оскільки бензин необхідний для доставки вантажів. Оптові ціни на бензин наприкінці літа – на початку осені 2025 року досягли рекордних рівнів, тому це переклалося на споживчі ціни, у вигляді зростання темпів, що випереджають інфляцію. Влада вводила і розширювала механізми обмеження експорту та демпферних заходів, як тимчасова зміна розрахунку демпфера, і обговорювала додаткові обмеження експорту, щоб утримати внутрішній ринок. Це частково знижує експортний відтік, але не миттєво усуває логістичні та виробничі проблеми. Через зниження виробництва та обмеження поставок ціни на бензин і дизель продовжили впевнене зростання.
В середньому по Росії ціна літра АІ-95 зросла до осені 2025 року до 62-64 рублів, що приблизно на 12-13% вище, ніж на початку року, і є рекордом за останні 14 років. У ряді регіонів, наприклад в Чечні та Дагестані, зростання цін досягало 15%. Обмеження пропозиції підтримується і на тлі введення норм відпуску палива на заправках.
За даними Росстату та галузевих звітів, влітку 2025 року оптові цінники досягли рекордних рівнів, а роздрібні ціни з початку року зросли більше, ніж загальна інфляція. Росстат у своїх офіційних даних повідомив, що ціни, за якими російські нафтопереробні заводи продавали свою продукцію, у липні 2025 року зросли на 13,8% порівняно з червнем.
Приклади по роздрібній торгівлі: в ряді міст АІ-92/95 з кінця літа – початку осені 2025 року коштували 56–75+ рублів за літр в залежності від регіону і мережі, дизель аналогічно, з локальними стрибками вище 70 рублів за літр. Ціни у віддалених і далекосхідних регіонах перевищують середньоросійські, досягаючи 75-80 рублів за літр.
| Регіон | Середня ціна АІ-95 (руб./л), жовтень 2025 | Статус дефіциту (жовтень 2025) | Фактичні обмеження |
| Москва | 60–62 | Локально стабільно, дефіцит незначний | Дефіцит мінімальний завдяки пріоритетним поставкам у столицю. Великі мережі мають запаси, однак дрібні незалежні АЗС підвищують ціни. Попит стабільний, уряд контролює роздріб. |
| Московська область | 61–63 | Локальний дефіцит, вибірковий | Частковий дефіцит, особливо в нічні години. Незалежні АЗС тимчасово припиняють продаж, спостерігаються короткі черги. Ціни за місяць +6 %. |
| Санкт-Петербург | 60–63 | Локалізований дефіцит (периферія) | Ситуація стабільна, але зростання оптових цін на 7–9 % з серпня. Незалежні АЗС зменшують продаж преміум-марок. |
| Далекий Схід (Забайкалля, Примор’я, Сахалін) | 75–80 | Сильний дефіцит | Найгостріший дефіцит у РФ: черги 1–2 год, продаж за талонами. Морські поставки скорочено на 30 %. Влада запровадила ручний контроль цін. |
| Південні регіони (Чечня, Дагестан, Кубань, Ростов) | 68–72 | Суттєвий, локально сильний | Високі темпи зростання — до +15 % р/р. У гірських районах проблеми з доставкою. Незалежні АЗС продають по талонах, дефіцит дизеля. |
| Регіони Поволжжя (Самарська, Саратовська, Татарстан тощо) | 63–65 | Частковий дефіцит, локальні черги | Самара — черги до 40 хв., Саратов — дефіцит АІ-92. У Татарстані великі НПЗ перенаправляють паливо в інші регіони. Ціни +9 % за вересень–жовтень. |
| Окуповані Крим і Севастополь | 70–75 | Жорсткий дефіцит, ліміти продажу 20–30 л | Системний дефіцит через зруйновану логістику. Ліміти – 20 л/авто. Часті черги, збої постачання з «материка». Ціни зросли на 12 % за місяць. |
| Тюменська область (нафтовий регіон) | 64–67 | Локальні проблеми, неочікувані | Вперше за роки фіксують локальний дефіцит. Через проблеми з відвантаженням із місцевих НПЗ ціни +8 %. Скарги транспортних компаній. |
| Урал (Єкатеринбург, Свердловська область) | 62–65 | Часткові перебої, локально | Тимчасові перебої з постачанням; черги на окремих АЗС. Відчутне подорожчання – на 10–12 % за два місяці. |
| Центральна Росія (регіони без Москви) | 61–64 | Зазвичай стабільно, локальний дефіцит | Загалом стабільніше, але на віддалених районах є притоки дефіциту. Незначні перебої в районах поза трасами, іноді ліміти до 30 л на авто. Ціни піднялись у середньому на 5 %. |
| Краснодарський край (Кубань) | 66–70 | Помітний дефіцит у пікові періоди | Дефіцит через високий сезонний попит і проблеми з постачанням із центральних баз. Часткове обмеження продажу дизеля для агросектору. Ціни ростуть швидше, ніж у середньому по РФ, +11 % за 2 міс. |
| Ростовська область | 66–69 | Помірно сильний дефіцит | Повідомлення про тимчасові припинення поставок. Проблеми з відвантаженнями з НПЗ, зростання цін на 10–12 %. Незалежні мережі обмежують продаж. |
| Новосибірськ / Східна Сибір | 66–74 | Вразливі віддалені райони, локальний дефіцит | Логістичні проблеми підвищують ціни у глибині регіону. Зникнення марок АІ-92/95 на незалежних АЗС. ЖД-затримки до 5 діб, дефіцит у промислових районах. Ціни +10–13 % за вересень. |
| Калінінград (Північно-Західний регіон) | 63–67 | Можливі перебої через транзит | Географічна ізоляція створює хронічний дефіцит. Морські перевезення не покривають потребу. Ціни серед найвищих у країні, дизель +14 % за два місяці. |
Причини паливного дефіциту в Росії:
- Удари по НПЗ і логістиці
Українські безпілотники у 2025 році неодноразово били по російських нафтопереробних заводах (НПЗ), зокрема в Рязані, Нижньокамську, Ярославлі, Волгоградській області. Через це кілька заводів тимчасово зупинялися або скорочували переробку, а сумарне виробництво бензину в серпні–вересні впало на 6–8% порівняно з початком року. Найбільш постраждали регіони, що залежать від доставки морем або залізницею, а це Далекий Схід, Крим, Північ, частина Сибіру. Там будь-який збій одразу створює черги на АЗС, обмеження продажу, ліміт 10–20 л на машину, і зростання цін на 10–15% за тиждень.
- Зношені НПЗ і відкладене техобслуговування
Багато підприємств працюють «на межі». За галузевими звітами, понад 30% російських НПЗ відклали капремонти, щоб утримати поставки під час війни, але це призводить до частих аварій і простоїв. Наприклад, ремонтні зупинки в Самарській і Омській областях зменшили пропозицію пального на внутрішньому ринку приблизно на 500 тис. тонн у третьому кварталі.
- Обмеження імпорту
Росія намагається перекрити нестачу імпортом з Білорусі, Казахстану, Азербайджану, але поставки малі – лише 3–4% від потреби внутрішнього ринку. Основна проблема це транспортна логістика: вузькі залізничні гілки, нестача цистерн і складність перевалки через санкції.
Як паливна криза вдарить по економіці Росії:
Хоча Путін і далі заявляє, що “все під контролем” і “економіка зростає”, реальні показники свідчать про протилежне. Дефіцит бензину, який восени 2025 року охопив більшість регіонів Росії, став системним фактором сповільнення всієї економіки.
1. Інфляція та ціновий тиск
Паливо це базовий елемент будь-яких витрат на транспорт і виробництво. За даними Росстату, у вересні–жовтні ціни на бензин і дизель виросли на 12–18%, а в окремих регіонах і до 35–40% річних. Це одразу потягнуло за собою подорожчання перевезень: логістика +9%, продукти харчування +7%, будматеріали +10%. Загальна інфляція, яка на початку року трималась біля 6%, уже перевищує 9–10%. Банки очікують, що до кінця року вона може сягнути 12%.
2. Подорожчання виробництва та падіння продуктивності
Сільське господарство, видобувна промисловість і будівництво також найбільш паливоємні галузі. У Поволжі та на Півдні фермери повідомляють про падіння рентабельності на 15–20%, бо дизель дорожчий, а постачання нестабільне. Видобувні компанії й будівельні підрядники у Сибіру фіксують затримки транспорту та простої техніки, що зменшує обсяги робіт і прибутки. Навіть великі металургійні комбінати змушені перерозподіляти поставки, що збільшує собівартість продукції.
3. Малий бізнес і соціальні наслідки
Першими постраждали таксі, кур’єрські служби, приватні перевізники, які залежать від щоденного палива. За даними галузевих асоціацій, до 25% незалежних АЗС у регіонах тимчасово закрилися або обмежили продаж. У багатьох містах тарифи на доставку підскочили на 30–40%, а прибутковість малого транспорту знизилась удвічі. Це тягне за собою скорочення зайнятості й падіння доходів.
4. Порушення логістики та експортних ланцюгів
Через дефіцит дизелю залізничні та вантажні перевезення працюють зі зривами, а частина експорту, у вигляді зерна, металу, вугілля затримується. У жовтні вантажообіг РЖД впав на 5,4% порівняно з минулим роком, що є одним із найгірших показників з 2020 року. Додатково, тимчасові заборони експорту бензину створили внутрішні перекоси: одні регіони отримують надлишок, а інші залишаються без палива, що підсилює нерівність і хаос у постачаннях.
5. Фіскальні ефекти
Формально високі ціни дають державі більше податкових надходжень, але це “паперовий ефект”. У реальності уряд змушений витрачати гроші на демпферні виплати НПЗ, а це до 100 млрд руб. щомісяця і субсидії аграріям та перевізникам, щоб уникнути зупинок. У сумі дефіцит бюджету може зрости до 3% ВВП, навіть попри високі нафтові доходи, бо держава фінансує одночасно війну, дотації й соціальні виплати.
6. Системні ризики
Якщо атаки по НПЗ або перебої з постачанням триватимуть, Росія може зіткнутися з локальною рецесією, уже прогнозується, що ВВП РФ у IV кварталі 2025 року впаде на 0,5–0,7%, а у 2026-му може перейти в мінусову динаміку. Ланцюг простий: паливо дорожчає → інфляція росте → купівельна спроможність падає → бізнес скорочує виробництво → економіка сповільнюється.
Отже, паливна криза це не просто короткострокова нестача бензину. Вона показала, що російська економіка вразлива, перевантажена держконтролем і залежна від експорту. За останній рік Росія, маючи одні з найбільших запасів нафти у світі, дійшла до ситуації, коли ввозить бензин із Білорусі та Казахстану. І це не лише економічна, а й символічна поразка, тому що вже прийшов кінець міфу про “енергетичну наддержаву”.
Секція “Дельта” групи “Інформаційний Спротив”
