"Будьмо відвертими. Не в Black Rock справа" - Alexandr Chernykh

"Будьмо відвертими. Не в Black Rock справа" - Alexandr Chernykh

Пишу простими словами.

Як для новин, щоб прокачати перегляди сайтів і експертам, які ніколи в житті не бачили інвестора з грошима, висловити свою думку на загал, то «прокатить».

А якщо системно, то заява прагматичних дядьок з Black Rock суто передбачувана.

Як людина, яка трошки, ну якщо не собаку, а принаймні, хомʼячка, то покусала на справі приватного капіталу, маю думку.

Дивіться! Факт #1 гроші люблять тишу. А ще гроші люблять коли їх рахують.

Ось ця вся лабуда, накшталт «аля Ілон Маск» це гучні державні, майже необліковані, гроші. Це не про відкриття чи інновації. Завжди шукайте друге, а то і третє дно.

Спроби наших «шукачів грошей» мімікрувати стиль Маска про «неповторність і прогрес» але на теренах неньки - це стратегічна помилка. Воно не працює з приватним капіталом.

Великі стратегічні проекти це про розвиток цивілізації, але і про підряди і заробітки навколо цього.

Скандал минулого тижня, коли містер Трамп в розпачі сказав, що «не буде більше державних коштів Маску», відкрив трошки секрет Полішинеля. Уся канітель навколо геніального Маска, це бал на державні гроші платників податків США.

Так, вдалий маркетинг, супер продвинуті технології, суперовий менеджмент і GR.. але…без державних коштів ці проекти не взлетіли б!

З вас хтось вивчав кейс Елізабет Холмс і її Theranos?

(Це коли 15 років! Створювали проект з роботизованої лабораторії з медичних аналізів). Ну щоб як в «Зоряних війнах» чи «5 елементі» - з одного аналізу супермозок за секунду робив діагноз. Короче виявилось, що там тупо онлайн раби робили аналізи і то не усі і купляли вже готові технічні рішення у конкурентів і справа не коштувала нічого. Так, амбіційний проект з крутою компанією по запарюванню мізків інвесторам.

А тепер уявіть, що Елізабет, чий факап всього 750 млн $ (що не така вже і велика сума) отримала державне фінансування …

наприклад поточні урядові контракти Маска це 22 млрд $!!

Це як ВВП Кіпру або Грузії, або Вірменії і Молдови разом. 22 млрд!

Я вам гарантую, що апарати Холмс стояли б в кожній лабораторії світу. А USAID би їх «дарував» в кожен кишлак та аул, де б обездолені крали б з них плати, щоб робити ракети, а їм би привозили нові. І увесь би світ молився на Елізабет Холмс в суворих чорних костюмах і Барбі робила б її копії з великою чорною коробкою для аналізів Кену.. і ми б збирали донати купляти ці апарати.

Чому? Не того, що вони найкращі, а тому що ринок би примусили їх купляти. Тесла добрі машини? Зараз Китай робить в рази кращі, але… хтось з автовиробників отримав таку підтримку як Маск? Технології Старлінк. Єдині? Ні. Кількість провальних стартів ракет рахували? Які б приватні інвестори це б терпіли?

Просто не в усіх є труба грошей під назвою «бюджет США», або «бюджет Китаю». Це таке собі «Велике будівництво», але заробляють там не в тупу «обналами через фоп» і скирдують в дивани, а роблять цивілізовано. Бо створений ринок навколо, і ринок цей фондовий.

Хто не читав Драйзера, спрямовую вас до нього, щоб не повторювати принципи роботи фондового ринку. Бо далі суть.

Так ось. Можна намагатися качати ринок та проекти за рахунок власних приватних коштів. А можна чесно витратити державні кошти, а потім додати приватні. При цьому нічого не крадучи. Просто в працюючому проекті, слід продавати долі.

Це як запустити генератор за державні кошти, а потім чесно купляти електроенергію за свої, щоб перепродати її виготовивши на станках буси. Фактично ви продаєте туземцям буси, у держави нічого не вкрали, ви один з користувачів електроенергії, але… доступ до розетки лише у вас, а інші виробники бус пиляють їх руцями, а ви на станку.

Ви пам’ятаєте скандал з Маском, щось там, з відключенням проекту від бюджету.

Акції впали, інвестори частково вийшли - продали частину акцій. За пару тижнів «ой, а ми дамо дохріліон на розробку трахтуфазетрону до космольотів Маска» - вуаля - акції знову в ціні. Але це акції компанії. Але хто їх скупив коли вони впали?

Правильно. Не надуривши інвесторів, чесний Маск при падінні акцій скупив їх у нервових інвесторів. А потім продав.

Коли вони знову стали в ціні. Заробив він 2 млрд на цій чесній операції. Чи вийде в нього той проект? Та не цікаво. Цікаво заробляти на бусах, на похідному товарі. Бо заробляти на генераторі не вийде, бо там комплаєнс, контроль і тп.

Як казав один відомий банкір: «не існує невдалих проектів інвестицій в державно-приватному капіталі, бо усі хто вляпалися, все одно його дотянуть». Переліміти по проектам Аполон знаєте які? А Манхетенський проект в скільки разів перевищив перший кошторис?

Так ось. Бюджетні гроші ніхто не краде. Просто вони дають «двіж». А ось тут головне. Якщо в бюджетний двіж, додати трошки своїх грошей, то можна заробити. Ризики закриють урядовці. Кеш-фло в проекті іде за рахунок бюджету. А ось вершки, знімають за приватні. Через деривативи, через приватно-державне партнерство.

І ось головне. Великі інвестиційні компанії не працюють з «депозитами населення», умовно кажучи навіть вкладник в 1 млн € їх не цікавить, їм цікаво «попасти гусі» коло бюджету. Розмістити мільярди, заробити на них 1-1,5% і щоб інвестори бачили, що це безпечно.

Бо не існує жодного великого проекту, який би вліз в первісний кошторис. А великі стратегічні проекти можуть дофінансуватися за рахунок державного бюджету. Легше провести компанію серед сотні парламентарів ніж серед сотні багатих людей, щодо необхідності «підсипати трохи грошей».

Відповідно: нема державних грошей - немає танця. Немає державних грошей, важче пояснювати приватним інвесторам необхідність входити в проект. Немає державної підтримки - немає похідних інструментів деревативів, а відповідно нема спекулятивних операцій і немає сенсу витрачати час, бо це не благодійна організація.

А чому немає державних грошей в інвестиційних проектах?

Ось тут факт #2.

Ну дивіться, на ейфорії «прихований потенціал європейського Клондайку» ніхто вже не вірить. Останній рік багаті люди з України стали червоною ганчіркою для банківського комплаєнсу в усьому світі. Хвиля перевірок доходів, походження коштів і блокування рахунків непомітно але повзе і це я вам скажу результат як повальної корупції (Елізабет Холмс дитина в порівнянні з коштами які знаходять під час обшуків працівників ТЦК, а вона на олімпі світового бізнесу була), так і провалу усіх цих інвестиційних нянь. Репутація мародерів під час війни, упорно просякла міжнародні фінансові установи. Крапка. Просто сприймайте це, як факт.  

27-ма, чи яка там за рахунком, говорильня при Президенті про захист інвестицій, це як тупий жарт гигишоу який повторюють 27 раз зі сцени. Але в ефірі можна накласти «аплодисменти і сміх», а ось реальні інвестори не дивляться мономарафон, їм не смішно.

Інвестори бачать, що ручне управління судами і правоохоронними органами і «єдине вікно» в ОП несе ризики знищення бізнесу більше ніж теоретична ймовірність потрапляння під обстріл. Кожен випадок арешту чи роздмухування в пресі пресингу з боку мусорів бізнесу - це мінус сотня приватних інвесторів, з бажанням вкласти пару мільйонів з власної кішені.

І скільки б не виправляли і не заманювали інвесторів аналогами Дія.Сіті Факт #3 - на конкурентному ринку ми не пропонуємо нічого щоб привабити приватних інвесторів.

Уявіть собі шлюбна агенція. І серед усіх освічених, спортивних і головне передбачуваних кандидатів є не першої свіжості красуня з амнезією і біполяркою. То вона сміється, через хвилину кричить, а за дві хвилини забула, що говорила. Усім її жалко, тому замість пропозиції шлюбу, усі шукають їй лікаря і скидаються по 100$ на курс реабілітації.,

Я не пишу про роботу з інвесторами, воно не для фейсбуку. Але коли на аркуші лежить Кіпр, Україна, Німеччина, Румунія і наприклад Тайланд чи ОАЕ, в табличках пільг, податків, ризиків ми на першому місці лише по згадуванню в новинах і по кількості «спеціальних органів з захисту бізнесу». А в деяких країнах взагалі нема цих громадських рад з красивими посвідченнями і сторінками в інстаграм. Там, уявіть собі, немає програм захисту бізнесу від свавілля і немає інвестнянь.

Тому, не в Black Rock справа.

З доброго. Щоб не на цій ноті завершувати. Ми таки вже частина ринку ЄС і тому саме Європі цікаво в нас інвестувати. Чому? То окрема розмова. Ні не тому що наше зерно їх годує. Наше збіжжя давно годує країни Африки і сателітів оркостану, понугліть статистику. Усе набагато складніше, в першу чергу ЄС вигідно розвивати у нас ринок збуту власних технологій та як похідне, продуктів. Українці як споживачі та економічний фактор вивели ЄС з рецесії, а війна підняла ВПК на небачені обороти. Але то інша пісня.

Нас знову таки, люблять не за красу, не за гарний спів чи смачні вареники, нашу біполярочку терплять бо це «хворий в хаті» і нас треба рятувати, щоб не захворіли усі.

Але це справа суто Європейська. Бо навіть споживачам нашого хлібу по сараю, що з нами буде, не будьте наівними. Глобальний Південь і арабський світ чекає де купити зерно дешевше на 2$, а не про розквіт неньки.

Тому не в Black Rock справа.

Далі буде…