Нещодавно Росія й Україна здійснили найбільші за час війни атаки безпілотників одна на одну.
Україна, як твердять, запустила понад 80 дронів - деякі з них були націлені на Москву. Росія ж випустила понад 140 безпілотників по цілях в Україні.
Інтенсивне використання дронів як ударної зброї є одним із способів революційної трансформації війни.
У поєднанні з радіоелектронною боротьбою і артилерією дрони також виявилися дуже ефективними в обороні.
Дрони: всевидющі очі на фронті
На думку Філліпса О'Браєна, професора стратегічних досліджень у Сент-Ендрюському університеті в Шотландії, безпілотники стали однією з головних особливостей війни в Україні та глибоко впливають на її перебіг.
"Вони зробили поле бою значно прозорішим", - вважає він.
Дрони-розвідники можуть помічати пересування військ або підготовку до атаки по всій лінії фронту в режимі реального часу. Побачивши ціль, вони можуть надіслати її координати до командного центру, який може віддати наказ про артилерійський удар.
Ця послідовність дій - від виявлення цілі до удару по ній – мовою військових називається "ланцюгом ураження", і вона значно прискорилася завдяки безпілотникам, твердить професор О'Браєн.
"Виявити можна все, якщо тільки воно не в глибокому укритті. Це означає, що не можна зібрати танки та іншу бронетехніку для наступу, не підставляючи їх під удар", - вказує він.
Дрони застосовують для ударів по супротивнику нарівні з артилерією. Українським військам вдалося відбити наступ російських танкових колон, застосувавши лише БПЛа.
На початку війни Україна використовувала TB-2 Bayraktar - турецький безпілотник військового класу, який може скидати бомби і випускати ракети.
Однак обидві сторони все частіше звертаються до дешевших дронів-камікадзе.
Часто це безпілотники комерційного класу з прикріпленою до них вибухівкою. Ними можна керувати на відстані кількох кілометрів, і вони можуть зависати над ціллю перед тим, як завдати удару.
Росія теж використовує тисячі безпілотників-камікадзе, як-от іранський Shahed-136, для ударів по військових і цивільних об'єктах в Україні.
Вона часто запускає їх цілими групами, намагаючись обійти українську протиповітряну оборону.
Артилерія: вода війни
Артилерія стала найбільш вживаною зброєю у війні в Україні.
За даними британського Королівського Об'єднаного інституту оборонних досліджень (RUSI), Росія випускає близько 10 000 снарядів на день, а Україна - від 2 000 до 2 500.
Артилерія постійно контролює пересування військ супротивника і завдає ударів по його бронетехніці, оборонним спорудам, командним пунктам і складам постачання.
"Під час війни боєприпаси - це як вода, яку потрібно постійно пити, або як пальне для авто", - пояснює ВВС експерт з артилерійського озброєння Петро П'ятаков.
Обидві сторони витратили мільйони артилерійських снарядів іноземного виробництва. Україні їх надають США та європейські країни. Росія імпортує їх з Північної Кореї.
За словами Джастіна Крампа, виконавчого директора британської оборонної аналітичної компанії Sibylline, західні країни не змогли забезпечити Україну всіма необхідними боєприпасами, і це оголило проблему в їхній власній оборонній промисловості.
"Західні оборонні компанії зараз виробляють порівняно невелику кількість високоточної зброї, - вказує він. - Однак вони не мають можливості виробляти основні види озброєнь, як-от снаряди, у великих обсягах".
І Росія, і Україна також використовують високоточну артилерію. Україна - боєприпаси із супутниковим наведенням Excalibur, що постачає Захід, а Росія - снаряди з лазерним наведенням "Краснополь".
США та інші західні країни також надають Україні ракети дальнього радіуса дії із супутниковим наведенням HIMARS. З їхньою допомогою ЗСУ можуть атакувати російські склади боєприпасів і командні пункти за лінією фронту.
КАБи: прості, руйнівні та важкі у протидії
З початку 2023 року російські війська скинули тисячі керованих авіаційних бомб (КАБів) на українські позиції, а також на цивільні житлові квартали й об'єкти інфраструктури.
Це звичайні бомби "вільного падіння", оснащені розкладними крилами та системами супутникової навігації.
Росія використовує КАБи найчастіше. Вони важать від 200 кг до 3 000 кг і більше.
"Керовані авіабомби стають все більш ефективними під час руйнування укріплених позицій і будівель", - каже професор Джастін Бронк, експерт з повітряних війн в RUSI.
За його словами, Росія широко застосовувала їх для знищення української оборони навколо стратегічно важливого міста Авдіївка на сході України, яке росіяни захопили в лютому 2024 року.
За словами професора Бронка, виробництво керованих бомб коштує лише 20 000 або 30 000 доларів кожна.
Їх можна запускати за десятки кілометрів від цілі, і їх важко збити, хіба що найсучаснішими ракетами протиповітряної оборони.
Україна також застосовує керовані бомби, надані США та Францією, як-от Joint Standoff Weapon дальнього радіуса дії.
Крім того, українські фахівці створили власний аналог КАБа, прикріпивши крила до американських бомб малого діаметра, які несуть близько 200 кг вибухівки.
Однак у її активі менше керованих бомб, ніж у Росії.
РЕБ: дешевий спосіб вивести з ладу найдорожчу зброю
У російсько-українській війні як ніколи інтенсивно застосовують засоби радіоелектронної боротьби.
Тисячі військових з кожного боку працюють у спеціалізованих підрозділах, намагаючись вивести з ладу безпілотники й системи зв'язку іншої сторони, а також збити ракети супротивника.
Російські війська мають у своєму розпорядженні такі системи, як "Житель", що здатні вивести з ладу всі супутникові комунікації, радіозв'язок і сигнали мобільних телефонів у радіусі понад 10 км. Вони пригнічують радіохвилі, випромінюючи величезні імпульси електромагнітної енергії.
За допомогою установки "Шиповник-АЕРО" росіяни збивають дрони з відстані 10 км. Ця система також визначає місце розташування пілотів безпілотників і передає їхні координати артилерійським підрозділам, щоб ті могли відкрити по них вогонь.
За словами Марини Мирон з відділу військових досліджень Королівського коледжу Лондона, західні країни, можливо, були шоковані тим, як легко російські системи радіоелектронної боротьби вивели з ладу високотехнологічні ракети HIMARS в Україні.
"Це асиметрична війна, - каже вона. - НАТО має зброю, що технічно перевершує російську, але Росія показала, що може використовувати відносно дешеві електронні засоби, щоб вивести їх з ладу".
Дункан Маккрорі з Інституту повітряного і космічного простору Фрімена при Королівському коледжі Лондона вважає, що воєначальники країн НАТО повинні винести уроки з того, як Росія веде свою електронну війну в Україні.
"Вони мають навчити свої війська, як діяти, коли на них полюють безпілотники та коли супротивник прослуховує кожен їхній радіосигнал", - зазначає він.
"До радіоелектронної війни більше не можна ставитись як до чогось другорядного. Її необхідно враховувати при розробці тактики, навчання і нових систем озброєння".
Павло Аксьонов, Олег Черниш та Джеремі Говелл, BBC World Service
