Компанія Parrot один з найбільших в світі виробників дронів.
Згідно їх офіціального звіту в минулому 2022 році вони заробили 39 млн дол на продажах мікродронів.
56% виручки вони отримали від продажів від двух дронів Anafi Ai (вартість 5000 дол) і Anafi USA (8000 дол). Якщо взяти виручку 22 млн дол (56%) і розділити на умовну середню цифру в 6000, то вони їх виробили в кількості 3640 дронів.
Стандартна ж модель дрону Parrot Anafi коштує 700 дол. І якщо розділити 17 млн (44% виручки що залишилась) на 700, то це виходить 24,5 тис дронів.
Тобто, один з найбільших в світі виробників дронів виробляє приблизно 28 000 дронів в рік. І в цьому році, якщо вони збільшать виробництво на 50%, то це буде 40 тис.
Тому якби мені терміново були б необхідні 20 тис дронів, то в першу чергу б виробнику задав наступні питання:
Скільки дронів в місяць він виробляє зараз? Який потенціал для нарощення виробництва мають наявні виробничі потужності?
І якщо мені треба 20 тис дронів через 2 міс, то який обсяг інвестицій йому необхідний для нарощення виробничих потужностей і виконання замовлення в зазначений термін.
Для прикладу можна знову повернутись до офіційного звіту Parrot. Згідно звіту вартість активів: 2 млн євро у власному обладнанні та заводах і ще майже 10 млн євро в лізингу.
Якщо припустити, що 12 млн євро використовується для виробництва 2300 дронів в міс (28 000/12), то це виходить порядку 5 млн євро інвестованих в 1000 дронів. Ну і якщо ми хочемо щоб виробник збільшив виробництво до 10 тис, то загальний обсяг інвестицій може складати 50 млн євро, що в 4 рази більше ніж зараз.
І тут є два варіант взаємодії. Можна чекати, що виробник сам зробить ці інвестиції, але також треба розуміти, що він навряд чи погодиться на швидке нарощення в 4 рази не маючи довготривалого контракту. А можна самому проінвестувати у виробництво тих 38 млн дол і тільки якщо він на це погодиться. Хоча навіть тут треба розуміти, що для такого розширення треба час. Наприклад, так робили британці на початку 2СВ, коли інвестували гроші в розширення власних виробничих потужностей та американських виробників.
І тільки тоді ви можете розраховувати, що виробник вам швидко зробить тих 20 тис дронів.
Якщо ми хочемо виробляти 10 тис FPV-дронів в міс, то тільки в нарощення виробничих потужностей треба інвестувати 50 млн дол.
І тут потрібно відзначити, що зараз в Україні нема виробників, які здатні аккумулювати 50 млн дол на розширення цього напрямку. Може колись вони і з’являться, але поки виростуть до такого рівня, то може пройти не один рік. А дрони нам необхідні вже.
Одразу скажу, що навіть ті 20 млрд грн, які уряд виділив на закупівлю дронів, це зовсім не те. Бо для того щоб їх закупити, то їх треба виробити. А для того щоб виробити, то спочатку треба інвестувати у виробництво.
А якщо середньостатистичний виробник отримує від держави замовлення на 1 млн дол в міс, то левова частина коштів піде на оборотні кошти (закупівлю комплектуючих, зарплати працівникам). І навіть якщо він 20% прибутку реінвестує в нарощення виробництва, то це лише 200 тис дол. В рік це виходить 1,2 млн. Тобто, зможе збільшити виробництво макс до 250 дронів в міс.
Доречі, раніше я писав на цю тему схожий пост, але там мова стосувалась дронів типу «крило». І об’єм інвестицій в нарощення там ще більший.
З іншої сторони, в рамках масштабної іноземної фінансової допомоги, це цілком посильне завдання для держави. Інше питання, що в Україні такими завданнями ніхто не займається.
Маю на увазі, що в нас досі нема такого інструменту, який би дозволяв здійснювати інвестиціі в розширення виробничих потужностей. Хоча я багато описав прикладів як такі інвестиціі здійснювались в роки 2СВ (GOCO в США, Shadow factory у Великій Британії, Montan в Німеччині), але за рік війни не побачив нічого подібного в нас.
Тому такі речі треба розуміти і якось їх вирішувати через механізми державних інвестицій.
