Але спочатку хотів би повідомити (раптом хтось ще не знає), що зовсім недавно найбільша у світі тайванська компанія-виробник напівпровідників TSMC (Taiwan Semiconductor Manufacturing Company) стала першою азіатською компанією з капіталізацією понад $1 трлн! Саме вона зараз виробляє найпередовіші чіпи у світі для Apple, Nvidia, AMD, Qualcomm та багатьох інших. До речі, 60% всіх замовних напівпровідників у світі – це TSMC! З початку цього 2025 року акції TSMC зросли майже на 80%, квартальний прибуток склав $6,5 млрд, а капітальні витрати - $28 млрд!
Вражає?! Але відразу ви, друзі, запитаєте, а до чого тут Україна? І моя відповідь, думаю, здасться вам досить іронічною. Справа в тому, що у нас в Україні дуже великі запаси критичних мінералів, необхідних для виробництва чіпів, таких як нікель, паладій, титан та рідкісноземельні метали. Наша країна також входить до світових лідерів з видобутку графіту. Ці ресурси дуже важливі для сучасної промисловості та технологій, включаючи виробництво електроніки та напівпровідників.
Але що ми маємо на виході, де тут Україна? На жаль, - нуль участі України у глобальному ланцюжку виробництва напівпровідників. А так звана «ресурсна угода», яку підписала прем'єр-міністерка Юлія Свириденко анітрохи не змінює ситуацію на краще. Більше того, на тлі AI-гонки та мілітаризації чіпової галузі у всьому світі, наші американські партнери максимально забиратимуть наші критичні мінерали в рахунок раніше виданих нам кредитів. Нагадаю, США вже влили мільярди, щоб побудувати аналогічний TSMC свій завод в Аризоні, до речі, також Японія будує подібне виробництво в Кумамото, а тепер і Німеччина запускає такий же проект.
Нарешті, за оцінками провідних експертів, до 2030 року попит на критичні мінерали для мікроелектроніки зросте вдвічі(!), і це могло б стати вікном можливостей для України, а саме нам самим створити і зареєструвати в Києві «Українську корпорацію розвитку» на засадах державно-приватного партнерства. І ось тоді б наша «УКР» перетворилася на справжній геоекономічний актив, а Україна – зайняла б гідне місце у цій геополітичній схемі.
Адже з кожним днем стає все очевиднішим: цифрова епоха, зокрема, блокчейн та штучний інтелект, стрімко змінюють правила гри, а ті країни, які не встигнуть адаптуватися, просто залишаться за бортом.
