Байден про Україну після суботнього голосування: «Незважаючи на те, що спікер та переважна більшість членів Конгресу незмінно підтримують Київ, у цій угоді не передбачено нового фінансування для продовження такої підтримки. Проте, ми за жодних обставин не можемо допустити, щоб американська підтримка України була перервана. Я повністю впевнений, що спікер виконає свої зобов'язання перед народом України та доб'ється ухвалення угоди про підтримку, необхідну для надання допомоги Україні в цей критичний момент».
Тепер шатдауна не буде. Це перемога республіканців, які продавили виключення з бюджету фінансування України (проти чого спочатку були Байден та демократи). Тепер президент США закликає конгресменів ухвалити окремий законопроект про підтримку України.
❗️Нагадаю, раніше Байден звернувся до Конгресу з проханням виділити 20,6 млрд. доларів на допомогу Україні. Лідери Сенату просуваються до ухвалення двопартійного законопроекту, що включає 6 млрд доларів на підтримку України. Це менше, ніж вимагав Байден, але достатньо, щоб задовольнити потреби Києва у фінансуванні, доки Конгрес знову не займеться питанням асигнувань.
По Словаччині.
Поганий дзвіночок. Вибори у цій країні по суті стали референдумом позиції населення щодо України. Перемогу з результатом у 22,9% отримав колишній прем'єр-міністр Роберт Фіцо та його ліва партія Smer. Жодна з партій не отримала більшості голосів, що означає необхідність формування коаліційного уряду, який, найімовірніше, буде доручено Фіцо.
Його можливе повернення може призвести до загострення відносин у ЄС та НАТО, оскільки Фіцо виступає проти санкцій ЄС щодо Росії та скептично ставиться до прагнення України вступити до НАТО. Ця перемога свідчить і про зростаючу тенденцію популістських, проросійських настроїв у низці європейських країн. Ліберальна партія «Прогресивна Словаччина» посіла друге місце, отримавши 18%, а ліва партія «Глас», яку очолює колишній заступник Фіцо, - третє, набравши 14,7%. Коаліція з ультранаціоналістичною Словацькою національною партією, яка отримала 5,6% голосів, може забезпечити Фіцо парламентську більшість.
Успіх партії Фіцо може допомогти Росії у створенні тріщин у європейській підтримці України. Але відмова Братислави допомагати Києву навряд чи призведе до серйозних наслідків - адже Словаччина посідає 19 місце за обсягом поставлених ресурсів. Проте, солодка парочка Орбан-Фіцо певним чином ускладнить життя Києву у просуванні антиросійського порядку денного на європейській арені. Поки що основні європейські гравці за нас, але популізм набирає обертів у всьому світі - саме тому я весь час кажу про півтора роки, за які нам треба встигнути багато чого.
Тепер по Польщі.
Дональд Туск і Ярослав Качинський - політичні важковаговики Польщі, представляють протилежні ідеології і змінюють один одного при владі протягом майже двох десятиліть. Їхня особиста ворожнеча з часом загострилася, забарвивши і без того поляризований політичний ландшафт Польщі.
На майбутніх виборах Туск може спробувати змінити Качинського залежно від його здатності сформувати коаліцію. Ці вибори, можливо, стануть найважливішими цього року в Європі, оскільки вони можуть послабити правий популістський рух.
Суперництво відображає глибокий соціальний розкол у Польщі, яку часто поділяють на «Польщу А» (ліберальні, проєвропейські міста) та «Польщу Б» (більш консервативні та менш забезпечені сільські райони). Обидва політики зміцнили владу у своїх партіях, і їхній політичний антагонізм сягає часів опозиції комуністичного режиму. Їхнє ідеологічне коріння також різне: Качинський більш націоналістичний і з підозрою ставиться до Європейського Союзу, тоді як Туск займає проєвропейську позицію. Качинського критикують за підрив демократії шляхом контролю над державними ЗМІ і судовою системою, тоді як Туска критикують за ліберальну економічну політику.
❗️Хто кращий для України? ІМХО, Туск. Бо Качинський - то Орбан-лайт, а Дуда - його вірний протеже. Туск же більше орієнтується на загальноєвропейські, а не націоналістичні цінності. Проте, й перемога ПіС не стане катастрофою для України - наші держави приречені бути разом у боротьбі з Ерефією, а тому нам треба прийняти будь-яку владу, яку оберуть поляки, та плідно співпрацювати з нею в спільних інтересах обох країн.
