Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 05.07.2025

Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 05.07.2025

1. росія проїдає останні резерви: валюти у ФНБ залишилося трохи більше ніж на рік.  

- На тлі різкого падіння нафто-газових доходів бюджет рф тріщить по швах: у червні надходження зменшилися на 34%, опустившись до найнижчого рівня з січня 2023 року. Щоб латати дірки, російський Мінфін посилив розпродаж активів Фонду національного добробуту (ФНД).

- З 7 липня Центробанк за дорученням Мінфіну щодня продаватиме юані на 9,8 млрд рублів — це на третину більше, ніж у червні.  

- На початку місяця у ФНД залишалося 4,1 трлн рублів ліквідних активів. Із такими темпами витрат запасу вистачить менш ніж на 14 місяців, підрахували аналітики MMI.

- Якщо ціна нафти впаде нижче $50 (на тлі зростання видобутку країнами ОПЕК+), резерв буде вичерпаний ще швидше, що змусить кремль урізати витрати і загнати економіку в рецесію.  

- До початку повномасштабної війни росія накопичила у ФНД понад $113,5 млрд ліквідних активів — 7,3% ВВП. Нині фонд скоротився в 2,5 раза — до $52,6 млрд (1,7% ВВП).

- Фонд, який спочатку створювався для пенсій, остаточно перетворився на касу екстреної підтримки військового бюджету. Але і ця «подушка безпеки» стрімко тане.

2. У російських компаній стрімко зростають борги перед Пенсійним фондом — лише за перший квартал 2025 року недоїмка зі страхових внесків зросла на 22% і сягнула 352 млрд рублів.  

- Це майже вдвічі більше, ніж роком раніше: станом на червень 2024 року борг становив 179 млрд.  

- Причина — очевидна: бізнес більше не витримує тиску економічної кризи. В умовах високої ключової ставки компанії змушені обирати між оплатою поточних витрат і виконанням соціальних зобов’язань.  

- Це черговий сигнал про глибину соціально-економічної дестабілізації в росії.

- кремль продовжує фінансувати війну проти України, тоді як усередині країни зростає фіскальна дірка й дефіцит навіть базових обов’язкових платежів. Під ударом — пенсійна система та медицина, які й без того деградують у тіні мобілізаційної економіки.

3. росії загрожує дефіцит овочевого насіння через заборону імпорту з Нідерландів — одного з головних постачальників.

- Рішення Россільгоспнагляду від 30 червня, у розпал посівної кампанії, спричинило паніку серед аграріїв. Замінити імпорт швидко — неможливо: вітчизняних сортів бракує і за обсягом, і за якістю.

- Особливо постраждали тепличні господарства, які потребують високоякісного насіння. В умовах ізоляції та санкцій росія втрачає доступ до критичних ресурсів, що ставить під загрозу продовольчу безпеку. Заборона — черговий приклад, як санкційна політика Кремля шкодить власній економіці.

4. В російських портах накопичилося близько 50 мільйонів тонн непроданого вугілля — це приблизно чверть від усього експорту за 2024 рік.  

- На складах банально немає місця, попиту немає, ринок стоїть. Після втрати європейських клієнтів через санкції рф не змогла знайти еквівалентних покупців в Азії, а логістика на Схід — через перевантажену залізницю та обмеження портової інфраструктури — не справляється навіть із тим, що є.  

- Учасники ринку визнають: склади в багатьох портах переповнені, відвантаження майже не ведеться. Тим часом вугілля, яке нікому не потрібне, продовжує добуватися — російські компанії змушені накопичувати запаси, не маючи змоги реалізувати продукцію.

- Азійські конкуренти, передусім Індонезія й Австралія, витісняють росію з ринку, пропонуючи кращі ціни та стабільні поставки.  

- У підсумку — колапс у галузі, зростання витрат на зберігання, зниження валютної виручки, загострення проблем у регіонах, де економіка зав’язана на вугіллі. російський експортний потенціал фактично обвалюється, а вугільна галузь, яка колись була однією з опор бюджету, дедалі більше нагадує економічний баласт.

5. Три країни НАТО розпочали перевірки російських танкерів у Балтійському морі.  

- Одразу три країни НАТО — Німеччина, Швеція та Данія — посилили тиск на «тіньовий флот» росії, що орудує у Балтійському морі.  

- Усі судна, які проходять через їхні територіальні води, з 1 липня зобов’язані надавати документи про страхування від екологічних ризиків.

- У разі відмови — судна потрапляють до чорного списку США, Великобританії та ЄС. «Той, хто не хоче показувати документи, — і є джерелом проблеми», — заявила професорка морського права Південного університету Данії Крістіна Сиг.  

- російський тіньовий флот складається переважно зі старих танкерів, зазвичай без належної страховки, під «псевдофлагами» та з непрозорими іноземними власниками. Такі судна відмовляються від послуг лоцманів, створюючи ризики масштабного розливу нафти, який загрожує екологічною катастрофою в Балтиці.  

- Крім екологічної небезпеки, країни Балтії також підозрюють, що Кремль використовує танкери для диверсій, зокрема для пошкодження підводної інфраструктури, як-от кабелів зв’язку.

6. До міжнародної «коаліції дронів» на підтримку України офіційно приєдналися Туреччина та Бельгія.  

- Відповідне рішення було ухвалено під час засідання керівного комітету коаліції, що відбулося в Ризі. Ініціативу, яка координується Латвією та Великою Британією, підтримують уже 20 країн, і їхня кількість зростає — попри спроби росії ізолювати Україну на міжнародній арені.  

- Цей крок є додатковим підтвердженням згуртованості Заходу навколо технічного переозброєння ЗСУ — зокрема у сфері безпілотних систем, які відіграють вирішальну роль у стримуванні російської агресії.

- У межах коаліції вже зібрано зобов’язання на суму 2,75 млрд євро на 2025 рік, з яких 180 млн направлено у спеціальний фонд під управлінням Британії для централізованих закупівель дронів.  

- Вступ Туреччини до ініціативи — особливо показовий сигнал для кремля: Анкара не лише відмовилася підтримувати російське бачення «мирного врегулювання», а й посилила участь у військовій підтримці України.

- Таким чином, російські спроби створити розкол усередині НАТО та зірвати ланцюжки постачання техніки в Україну знову зазнають поразки. Коаліція дронів розширюється, і російські війська дедалі частіше опиняються в ролі цілі.

7. ОПЕК+ готується до нового збільшення видобутку нафти в серпні, і це може ще сильніше натиснути на ціни, що вже перебувають під тиском через зростання пропозиції.  

- Рішення про перегляд квот планується ухвалити в суботу — і, за словами джерел, збільшення може перевищити нинішнє щомісячне зростання у 411 тисяч барелів на добу.  

- Особливе роздратування серед учасників картелю викликає поведінка Казахстану, який систематично перевищує погоджені обсяги видобутку.

- Країна, де Chevron активно розвиває родовище Тенгіз, у червні досягла рекордного рівня видобутку — ігноруючи свої зобов’язання в рамках ОПЕК+.

- москва, яка разом із Саудівською Аравією є співголовою альянсу, поки стримує публічні претензії, однак у нових умовах частки ринку дедалі більше зміщуються — не на користь росії.  

- На цьому тлі кремль ризикує втратити і вплив у самому картелі, і частину ринку.

- У першому півріччі 2025 року російські компанії стикнулися зі спадом експорту нафти до Індії та зростанням конкуренції з боку арабських і західних постачальників, а нове зростання видобутку в межах ОПЕК+ ще більше ускладнить спроби росії утримати валютну виручку.

- І поки нафта дешевшає, Захід лише посилює санкційний тиск, а стратегія кремля в енергетиці продовжує тріщати по швах.