1. У російського бюджету впали реальні надходження від ПДВ.
- На тлі різкого зниження нафтово-газових доходів бюджет рф зіткнувся з новою проблемою — падінням реальних надходжень податку на додану вартість (ПДВ), який забезпечує близько третини усіх податкових надходжень до федеральної казни.
- За перше півріччя 2025 року надходження ПДВ склали 6,999 трлн рублів, що номінально на 7,3% більше, ніж за аналогічний період минулого року (6,521 трлн рублів). Однак з урахуванням інфляції (9,4%) реальні надходження зменшились на 2,1%.
- Це вказує на уповільнення економічної активності, що підтверджується даними Росстату - зростання ВВП сповільнилось з 4,1% до 1,2%; промислове виробництво — з 4,5% до 1,8%; роздрібна торгівля — з 7,2% до 1,8%.
- Згідно з бюджетним планом, Мінфін рф має зібрати 15,456 трлн рублів ПДВ за рік, але за шість місяців виконано лише 45% плану. Аналогічна ситуація з іншими несировинними доходами — виконання складає лише 43%.
- Падіння реального ПДВ — це тривожний сигнал: економіка рф охолоджується, резерви тануть, а бюджетна стабільність під загрозою.
2. У росії стрімко зростає обсяг конфіскації активів у приватного бізнесу.
- З 2022 року конфісковано майна на суму 3,9 трлн рублів (майже 50 млрд доларів). Лише за останній рік обсяги конфіскацій потроїлися.
- Формальні підстави — звинувачення у порушеннях під час приватизації, корупції, екстремізмі, «захист публічного інтересу». Суди системно ухвалюють рішення на користь держави, ігноруючи строки давності та принцип добросовісного набуття.
- Конфісковані активи передають афілійованим з режимом структурам. Серед прикладів — «Рольф», аеропорт Домодєдово, «Южуралзолото» та студія World of Tanks.
- Юристи відзначають, що будь-який бізнес із формальними зв’язками з «небажаними» особами може потрапити під ризик експропріації.
- На тлі зниження цін на нафту та скорочення ліквідної частини Фонду національного добробуту, продаж конфіскованого майна стає одним із небагатьох джерел наповнення російського бюджету.
- Водночас представники бізнесу й навіть окремі депутати публічно заявляють про загрозу довгостроковому зростанню без гарантій прав власності.
- Попри це, кремль ігнорує сигнали — Путін у червні публічно виправдав чергове вилучення активів як «виключення». Усе більше підприємців залишають росію.
- Бізнес-активність у регіонах згасає, а конфіскації остаточно підривають довіру до перспектив економіки в умовах війни та санкцій.
3. У росії сотнями закриваються автосалони після обвалу продажів.
- З початку 2025 року в росії припинили роботу близько 200 автодилерських центрів, що становить приблизно 5% від загальної кількості (приблизно 4000).
- Причина масового закриття — стрімке падіння попиту: за підсумками першого півріччя продажі нових авто в росії впали більш ніж на чверть.
- Ще приблизно 30% автодилерських компаній перебувають у критичному фінансовому стані та можуть незабаром зупинити роботу.
4. російська держкорпорація «Роскосмос» оголосила про згортання двох супутникових проєктів — широкосмугової системи «Скіф» та платформи для інтернету речей «Марафон IoT».
- Причиною стало хронічне недофінансування: обидва проєкти виключили з нацпрограми «Космос» на 2025–2036 роки, попри загальний бюджет у 4,5 трлн рублів. Розробку запропонували приватному сектору, але той інтересу не виявив.
- Ідея полягала в запуску 264 супутників «Марафон IoT» та 12 апаратів «Скіф», які мали забезпечити росії незалежний супутниковий інтернет і розвиток телекомінфраструктури.
- Розробкою займалася компанія «Інформаційні супутникові системи» ім. Решетнєва. Перші запуски планували ще у 2024 році, однак реалізацію відклали на невизначений термін через нестачу фінансування — коштів вистачило лише на половину від запланованого обсягу.
5. Держдеп США підтверджує розморожування військових постачань Україні.
- Спікер відомства Теммі Брюс заявила, що США залишаються "найбільшими прихильниками України" і постачання зброї триватиме.
- "Ми були і залишаємося найбільшими прихильниками України. Нам небайдужі ці люди. Нам важливо, щоб у них було все необхідне. Тепер ми дійсно маємо відновлення поставок зброї в Україну. Президент відчуває сильне занепокоєння і рішучість щодо здатності України захищати себе. Це і є наша прихильність. Ми допомагаємо їм. незмінною, і я рада, що тепер після минулого тижня з'явилася певність", - заявив Брюс.
6. Європейський Союз розглядає створення окремого фонду підтримки України обсягом 100 млрд євро.
- Ініціатива може стати частиною наступного семирічного бюджету блоку, що діятиме з 2028 по 2034 рік. Ідея набрала обертів на тлі затяжної війни в Україні, яка, за словами європейських посадовців, не демонструє ознак завершення.
- Обговорення нового бюджету ЄС і супутніх фінансових рішень очікується наприкінці липня, а публікація проєкту запланована на 16 липня.
- З початку повномасштабної війни ЄС уже виділив Києву майже 160 млрд євро, зокрема 50 млрд у межах поточної багаторічної програми до 2027 року.
- У 2025-му Україна отримала від європейських країн військову допомогу на 23 млрд євро та кредити на 30 млрд євро, забезпечені доходами від заморожених російських активів.
- Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс заявив, що підтримка України з боку ЄС триватиме стільки, скільки буде потрібно, а її обсяги можуть бути розширені за рахунок як бюджету ЄС, так і прибутків від російських активів, що перебувають під санкціями.
7. Угорщина розглядає можливість заміни російської нафти та відновлення роботи нафтопроводу з Одеси.
- Найбільша нафтова компанія Угорщини Mol заявила, що готова відмовитися від російської нафти, якщо з’явиться ефективна альтернатива.
- У якості такої компанія розглядає відновлення роботи нафтопроводу з Одеси, яким можна транспортувати сировину, доставлену танкерами до українського порту. Попри те, що Одеса перебуває під постійними російськими обстрілами, а частина Чорного моря замінована, Україна змогла забезпечити стабільну морську торгівлю, вигнавши Чорноморський флот рф із більшості акваторії та узгодивши страхування суден із західними партнерами.
- У Mol вважають нафтопровід Одеса–Броди, який веде до Львівської області, оптимальним варіантом диверсифікації енергопостачання.
- «Цей маршрут забезпечує доступ до різних видів альтернативної нафти завдяки морській логістиці. Він важливий для енергетичної безпеки як Угорщини, так і ЄС та України», – заявив старший віцепрезидент Mol з управління постачання Сабольч Паль Сабо.
8. Норвегія запровадила санкції проти двох російських риболовецьких компаній.
- Під санкції потрапили компанії «Норебо» та «Мурман СіФуд», які ще в травні 2025 року були включені до санкційного списку ЄС. У поясненні зазначалося, що ці структури є частиною кампанії зі спостереження, яка включала шпигунські місії та диверсії проти критично важливої інфраструктури, зокрема підводних кабелів.
- На підставі аналогічного обґрунтування санкції запровадила і Норвегія. «Така діяльність може стати підґрунтям для майбутніх диверсійних операцій і становить загрозу для ключових інтересів безпеки Норвегії», — заявив глава МЗС Еспен Барт Ейде.
- Згідно з урядовою заявою, судам обох компаній заборонено заходити до норвезьких портів та плавати у територіальних водах країни.
9. Фінська митниця розслідує кримінальну справу щодо порушення санкційного режиму проти росії — йдеться про незаконне постачання до рф товарів подвійного призначення на суму близько 300 тисяч євро.
- У справі фігурує логістична компанія з Гельсінкі, що у 2022–2025 роках здійснювала експорт промислових підшипників і двигунів до росії в обхід обмежень ЄС.
- Схема включала транзит через Литву, Польщу, Болгарію, Білорусь та країни Центральної Азії, зокрема Казахстан і Киргизстан. Одним із кінцевих одержувачів була російська компанія, яка згодом потрапила під санкції США та ЄС.
- Підозрюваним у справі є керівник компанії — чоловік середнього віку, який народився в СРСР і нині проживає у Фінляндії. За словами слідчої Ханни Коскенранти, розслідування триває, а митниця вивчає, чи відбувалися поставки з відома інших учасників ланцюга.
10. Дефляція в Китаї побила рекорд через торгову війну з США.
- У червні дефляція виробничих цін у Китаї досягла -3,6% — найглибшого падіння з липня 2023 року, перевищивши прогнози. Причини — слабкий внутрішній попит, проблеми в експортних галузях та торговельна напруга зі США.
- Незначне зростання споживчих цін не компенсувало загальне уповільнення.
- Криза в нерухомості, скорочення виробництва та слабкі експортні замовлення посилюють тиск на економіку.
- Економісти прогнозують подальше зниження попиту до кінця року. Влада закликає компанії уникати “цінових війн”, особливо в автосекторі.
