1. Експорт програмного забезпечення та комп’ютерних послуг з росії демонструє стійку тенденцію до скорочення: за період з 2021 по 2024 рік обсяг поставок зменшився з $7,4 млрд до $1,9 млрд, тобто майже у 4 рази.
- Визначальним чинником падіння стало фактичне закриття ключових ринків — США та Європейського Союзу, куди до 2022 року експортувались рішення у сфері інформаційної безпеки та фінансових технологій.
- Після початку повномасштабної агресії проти України російські ІТ-компанії втратили доступ до цих ринків, що призвело до різкого скорочення виручки від експорту.
- Спроби переорієнтації на ринки країн Африки, Латинської Америки, Близького Сходу та Південно-Східної Азії не принесли очікуваних результатів: альтернативні напрямки не здатні компенсувати втрату високоприбуткових західних юрисдикцій.
- Частка росії на глобальному ринку ІТ-продуктів залишається незначною — близько 3%, що обмежує потенціал для експортної експансії.
- Негативна динаміка посилилась у 2024 році: якщо у 2022-му падіння становило 19,3% рік до року, то за підсумками минулого року обсяг експорту скоротився майже вдвічі.
- Сектор фактично переходить до режиму внутрішньої ізоляції, зосереджуючись на обслуговуванні держзамовлень і залученні технологій з країн, що не приєднались до санкційного тиску.
2. ЄС скоротив імпорт російського ЗПГ на тлі загального зростання закупівель.
- За даними аналітичного центру Bruegel, у I кварталі 2025 року імпорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) до країн ЄС знизився на 3% рік до року — до 5,7 млрд кубометрів.
- У березні поставки склали 1,78 млрд кубометрів, що менше за показники лютого (1,86 млрд) і березня 2024 року (2,15 млрд).
- Загальний обсяг постачання російського газу в ЄС (трубопровідного й ЗПГ) за січень–березень становив близько 10 млрд кубометрів, що суттєво поступається імпорту зі США (18,4 млрд) і Норвегії (23,6 млрд).
- Попри скорочення російських обсягів, ЄС у цілому наростив імпорт ЗПГ на 15% у річному вимірі — до 35,5 млрд кубометрів.
3. Урядовці рф заявляють про готовність розглянути повернення компанії та зняти блокування $500 млн у запчастинах.
- росія демонструє зацікавленість у відновленні присутності авіабудівного гіганта Boeing на своєму ринку — на тлі можливого політичного потепління за президентства Дональда Трампа.
- Втім, у США повернення Boeing в рф викликає сумніви. Експерти наголошують на репутаційних ризиках і конфіскації російською стороною сотень літаків на лізингу після 2022 року.
- Сам Boeing утримується від коментарів, маючи понад 5500 замовлень на літаки по всьому світу та зменшивши залежність від російського титану.
- Попри заяви кремля про «імпортозаміщення», російська цивільна авіація залишається критично залежною від західної техніки: понад половина пасажирського флоту — це літаки Boeing і Airbus.
- У рф літаки обслуговуються без доступу до офіційних сервісів, із використанням контрабандних деталей, а деякі авіакомпанії звертаються до Ірану для ремонту.
4. Адміністрація Дональда Трампа несподівано змінила нові тарифні обмеження, звільнивши від мит смартфони, комп’ютери, мікросхеми та іншу ключову електроніку.
- Таким чином, зі сфери дії 125-відсоткового тарифу проти Китаю та 10-відсоткового глобального мита вилучені товари, на які США наразі критично залежні від імпорту.
- Під удар мали потрапити й виробники, які вже розгортають виробництво мікросхем у самих Штатах, зокрема тайванський гігант TSMC.
- Рішення може тимчасово стримати ціновий шок для споживачів та полегшити життя компаніям на кшталт Apple і Samsung. Проте, винятки мають тимчасовий характер і можуть бути переглянуті. Деякі з них сигналізують про підготовку до запровадження окремих, більш м’яких тарифів — зокрема на напівпровідники, де Трамп публічно обіцяв жорсткі заходи, але поки утримується від конкретних рішень.
- Таким чином, поки Європа готує санкції за російські обхідні танкери, а Іспанія пропонує витратити російські активи на оборону, Вашингтон вирішує внутрішньоекономічне завдання — безболісно перелаштувати торгівлю, не підірвавши власні ланцюги постачання в умовах нової тарифної ескалації.
5. Дональд Трамп продовжив дію санкцій проти росії, запроваджених адміністрацією Джо Байдена, ще на один рік.
- Одночасно залишається в силі й блокування російських активів на території США.
- Це рішення демонструє, що попри гучну риторику Трампа щодо «угод» і «переговорів», він наразі не скасовує ключові елементи економічного тиску на росію, встановлені попередньою адміністрацією. Таким чином, заморожені в США активи російського Центробанку, як і раніше, недоступні для москви, а санкційна рамка, що включає обмеження проти ключових осіб, компаній та секторів економіки рф, продовжує діяти.
- Це важливий сигнал і для союзників США в Європі, які готують власні механізми використання заморожених коштів на підтримку України та фінансування оборонного потенціалу ЄС.
- Продовження санкцій також ускладнює будь-які спроби кремля легалізувати чи повернути доступ до своїх активів, розміщених за кордоном — на тлі все глибшої фінансової та енергетичної ізоляції.
