1. Доходи російського бюджету від нафти й газу в липні можуть скоротитися на 37% у річному вимірі — до приблизно 680 млрд рублів (8,66 млрд доларів).
- Причинами падіння стали зниження світових цін на нафту та зміцнення рубля, що безпосередньо знижує надходження до казни в національній валюті.
- Це особливо чутливо для кремля, оскільки енергетичні доходи традиційно становлять понад чверть усіх федеральних надходжень і залишаються критичними для фінансування війни проти України.
- Зростання військових витрат посилює навантаження на бюджет, у той час як основні джерела наповнення демонструють негативну динаміку.
- Згідно з підрахунками Reuters, у січні–липні 2025 року доходи від нафти і газу впадуть на 20% у порівнянні з тим самим періодом 2024 року — до 5,4 трлн рублів.
- Це значно нижче початкового плану Мінфіну, який розраховував отримати понад 10 трлн рублів. Пізніше прогноз скоротили до 8,3 трлн, однак навіть ці показники виглядають оптимістичними на тлі цінової кон’юнктури.
- Тиск на енергетичні доходи москви зростає на тлі дії західних санкцій, обмеження цін на російську нафту та нестабільності на глобальних ринках. Офіційні дані Мінфіну очікуються 5 серпня, але поточні оцінки вже демонструють серйозне погіршення фіскальної ситуації рф.
2. російський «АвтоВАЗ» готується скорочувати робочий тиждень через кризу на російському авторинку.
- Найбільший виробник автомобілів у рф — «АвтоВАЗ» — розгляне восени запровадження скороченого робочого тижня через різке падіння попиту на внутрішньому ринку.
- У червні підприємство попередило про очікуване скорочення обсягу продажів легкових авто в росії на 25% — до 1,1 млн одиниць. Аналогічну оцінку — мінус 24% — надає й Асоціація європейського бізнесу.
- Обвал продажів свідчить про поглиблення спаду в автомобільній галузі рф, яка стикається не лише з дефіцитом технологічних компонентів, а й із зниженням купівельної спроможності населення на тлі стагнації економіки.
- Уведення скороченого робочого графіку буде фактичним визнанням неможливості утримувати виробничі потужності в умовах падіння попиту.
3. Санкції ЄС ускладнили постачання російської нафти до Індії через афілійований з «Роснефтью» нафтопереробний завод.
- Європейські санкції проти Nayara Energy — індійського НПЗ, в якому «Роснефть» володіє майже 49% акцій, — вже почали відлякувати міжнародних контрагентів.
- Це створює ризики як для експорту нафтопродуктів з підприємства, так і для стабільності поставок російської нафти, зокрема танкерами, що не входять до так званого «тіньового флоту» рф.
- Судновласники почали масово відмовлятися від співпраці з Nayara Energy через побоювання вторинних санкцій. Зокрема, танкер Talara скасував вантаження партії нафтопродуктів (імовірно, дизельного пального) одразу після оголошення обмежень з боку Євросоюзу.
- Ситуація демонструє, що інструменти санкційного тиску проти іноземних активів «Роснефти» здатні обмежити можливості рф підтримувати обсяги експорту та контролювати логістику енергетичних потоків навіть поза своїми кордонами.
4. Китай майже в 16 разів скоротив закупівлю російської пшениці.
- Постачання російської пшениці до Китаю у першому півріччі 2025 року різко обвалилися: обсяг імпорту в грошовому вираженні впав із $38,9 млн до лише $2,5 млн.
- У червні росія взагалі не постачала пшеницю на китайський ринок, тоді як рік тому в цей же місяць експорт становив $6,4 млн.
- Таке падіння контрастує з обсягами закупівель Китаю в інших країн. У січні–червні КНР імпортувала пшениці з Канади на $361,3 млн, з Австралії — на $190,2 млн, з Казахстану — на $5,8 млн.
- Для порівняння, за весь 2024 рік експорт російської пшениці до Китаю становив $87,3 млн, що вже тоді було у 2,5 раза більше, ніж у 2023-му.
- Наразі росія втратила навіть позиції регіонального постачальника: Китай закуповує більше зерна в Казахстану, а основні поставки забезпечують Австралія, Канада, Франція та США — на сотні мільйонів доларів щороку.
- Це свідчить не лише про переорієнтацію Пекіна на інших партнерів, а й про зниження довіри до російського аграрного експорту. Падіння поставок на китайський ринок — тривожний сигнал для аграрного сектора рф, який розраховував на зростання експорту до Китаю як частину "повороту на Схід".
5. Киргизстан обмежив фінансові операції з росією на тлі санкцій США.
- Банківський сектор Киргизстану фактично згортає фінансову взаємодію з російськими компаніями через ризики вторинних санкцій з боку США.
- Обслуговування російських контрагентів у киргизьких банках різко ускладнилось: зросли строки обробки платежів, підвищилися комісії, а в деяких випадках операції взагалі були заблоковані.
- За даними за 2024 рік, на росію припадало 93% усіх транскордонних переказів до Киргизстану (близько $2,8 млрд) та 83% виводу коштів із країни ($370 млн).
- Така залежність робить поточні обмеження надзвичайно чутливими як для російського бізнесу, так і для киргизької фінансової системи. Низка великих банків Киргизстану, серед яких Бакай Банк, Демир Банк, Оптима Банк, РСК Банк та інші, ще у 2024 році почали припиняти або обмежувати співпрацю з банками рф.
- У 2025 році ці обмеження лише посилилися. Посилення обмежень у Киргизстані — ще один приклад того, як навіть формально «дружні» країни змушені обмежувати російську присутність у своїх фінансових системах під тиском санкцій США.
- Це серйозно ускладнює для москви обходження західних санкцій через посередницькі юрисдикції в Центральній Азії.
6. Китай активно заповнює російський ринок автозапчастин.
- Однак дедалі частіше мова йде не про легальну продукцію, а про масове постачання підробок. Протягом першого кварталу 2025 року кількість фальсифікованих автокомплектуючих зросла більш ніж на 20%, і основними постачальниками стали дрібні китайські компанії, які активно просувають клоновану продукцію через російські маркетплейси.
- Удару зазнають не лише залишки західних брендів, а й російські виробники — китайські підробки копіюють дизайн і упаковку російських запчастин, створюючи ілюзію автентичності.
- Через ціновий демпінг і алгоритми сортування платформи виводять фальсифікат у топ, витісняючи оригінальні товари вниз у видачі. Таким чином, навіть базові категорії товарів — як-от гальмівні колодки, фільтри, рідини — виявляються під загрозою з точки зору якості та безпеки.
- Ситуація ілюструє деградацію ринку автозапчастин у росії, де розмиваються стандарти, а контроль за якістю стає фактично номінальним.
- Це ще один наслідок залежності від китайського імпорту, що не лише не гарантує надійності, а й системно шкодить національному виробнику.
7. росія втрачає південнокорейський ринок енергоресурсів: експорт вугілля та ЗПГ суттєво впав
- Постачання російського вугілля до Південної Кореї у першому півріччі 2025 року скоротилися на 32% — до $741,2 млн проти $1,1 млрд за аналогічний період минулого року. Про це свідчать дані Корейської статистичної служби. Також зниження зафіксоване й щодо зрідженого природного газу (ЗПГ): його імпорт із рф зменшився на 15%, до $573 млн.
- Незважаючи на незначне зростання постачань російського вугілля в травні, червневі обсяги ЗПГ обвалилися майже в чотири рази порівняно з травнем, до $34,7 млн. Така динаміка свідчить про нестабільність та зниження довіри до російських енергопостачань на фоні геополітичних ризиків і санкційного тиску.
- росія втратила лідируючі позиції: за підсумками першого півріччя вона лише третя серед експортерів кам’яного вугілля до Південної Кореї. Першість утримує Австралія з поставками на $2,1 млрд, за нею — Індонезія з понад $1 млрд.
- Скорочення експорту до Південної Кореї — ще один симптом поступової втрати росією доступу до азійських енергоринків, які залишалися ключовими напрямками після згортання торгівлі з ЄС.
8. Нові санкції Європейського Союзу проти росії можуть завдати удару по індійській нафтопереробній промисловості, яка останні два роки активно заробляла на дешевій російській нафті.
- Відповідно до 18-го пакету санкцій, ЄС заборонив імпорт нафтопродуктів, вироблених із російської сировини навіть за межами рф, що напряму стосується індійського експорту.
- Ключовими постачальниками дизельного палива та авіаційного гасу з Індії до Європи є компанії, які використовують російську нафту, зокрема Nayara Energy — НПЗ, контрольований російською «Роснефтью».
- За оцінками галузевих аналітиків, Індія у 2024 році експортувала до ЄС сотні тисяч барелів пального на добу, значну частину якого було виготовлено з російської Urals.
- Хоча Індія офіційно не підтримує західні санкції, нові правила імпорту в ЄС можуть змусити європейських покупців масово відмовитися від індійського пального, виробленого з російської сировини. Це, своєю чергою, може знизити попит на російську нафту в Азії, обмежуючи її головний канал збуту після ембарго в Європі.
- ЄС також знизив цінову стелю на російську нафту з $60 до $47,60 за барель, однак, за оцінками Reuters, ця норма залишається формальною і майже не впливає на поточний ринок.
- Нова заборона відкриває додаткові можливості для експортерів із Перської затоки, зокрема Саудівської Аравії та ОАЕ, які можуть частково витіснити Індію з європейського ринку палива.
9. Японія: Китай, росія та КНДР — найбільша загроза безпеці з часів Другої світової.
- У щорічній «Білій книзі безпеки», оприлюдненій міністром оборони Японії Накатані, Токіо офіційно визнав тристоронню вісь Китай–росія–Північна Корея головним викликом для регіональної стабільності. Документ подає похмурий прогноз для Східної Азії, підкреслюючи зростання військової активності трьох авторитарних режимів.
Головні тези звіту:
- Китай активізує військову присутність навколо Тайваню, прагнучи змінити статус-кво силовим шляхом.
- Збройні сили КНР тісно співпрацюють із росією — проводять спільні польоти стратегічних бомбардувальників і патрулювання поблизу Японії.
- Японські винищувачі змушені були 704 рази підійматися в повітря, з них 464 рази через активність Китаю, 237 — через росію.
- росія розмістила новітні системи озброєння в регіоні, що посилює загрозу.
- У доповіді прямо вказано: конфлікт, подібний до війни в Україні, цілком можливий і в Азії.
- Участь росії в антияпонських військових маневрах поруч із Китаєм, на тлі власної виснажливої війни проти України, ще раз підтверджує її стратегічну роль дестабілізуючого фактора у світі.
- Японія дедалі чіткіше розглядає рф не як ізольовану загрозу, а як частину глобального альянсу авторитарних режимів.
