"ІПОТЕЧНИЙ КРЕДИТ ПІД 7%. ЯК БИ ЗРОБИВ Я - частина 2" - Николай Ильинов

"ІПОТЕЧНИЙ КРЕДИТ ПІД 7%. ЯК БИ ЗРОБИВ Я - частина 2" - Николай Ильинов

Отже мій попередній пост про іпотечний кредит під 7% показав, що народ цікавиться цією темою. Тому я вирішив продовжити її. Отже чому це далеко не ідеальна програма, так, як би зробив я? Я вже писав про те, що мав досвід при створенні програми «Теплі кредити». Так ось, коли до мене звернувся Олексій Корчміт (на той час перший заступник Держенергоефективності) за допомгою, я сказав одразу, що НІКОЛИ, НІКОЛИ, НІКОЛИ не треба робити компенсацію відсоткової ставки, коли ми говоримо про довгострокові проекти, бо настане той час, через декілька років, коли кількість кредитів буде настільки велика, що у Держави просто не вистачить грошей на компенсацію. І ось тод, і до банку будуть ходити люди з плакатами: «Кляті банкіри, нам обіцяли звичайну розстрочку, а деруть три шкіри», біля ДЕЕ будуть мітингі «Верніть нам наші відсотки», да і у самого голови правління ОСББ будуть проблеми зі співвласниками, за те, що він втягнув в чергову халепу з Державою. Тоді я запропонував, розрахувати скільки треба одноразово компенсувати, щоб кредит на термін 5 років став звичайною розстрочкою. На той час, на грудень 2014, достатньо було 40% і це при тому, що банк кредитував по вставці 25% річних.
Отже повертаючись до програми іпотека під 7%, якщо позичальник отримає кредит, наприклад, 1 млн гривень на 240 місяців, то за цей період банк отримає приблизно 1,8 млн гривень відсотками, з яких позичальник сплатить приблизно 975 тис гривень і Держава 825 тис гривень (це при середній ставці кредитування 13% річних). Виходить, що Держава заплатить позичальнику ЦІЛИХ 82,5% від суми кредиту. АЛЕ, якщо б Держава поступила так, як було зроблено по програмі «Теплі кредити» і компенсувала одноразово ВСЬОГО 30% від суми кредиту, то позичальник заплатив би за цих же 20 років туж саму суму, як і при кредитуванні 7% АЛЕ і сам позичальник був бив впевнений, що Держава перед ним виконала зобов’язання, і банк був би спокійний, що у клієнта не буде проблем з кредитом та і сама Держава більш точно розраховувала би свої фінансові можливості. Тобто всі сторони в плюсах. Але чому таке не трапляється?
Все залежить від того, чи планують чиновники, які приймають програму працювати тут і надалі, чи просто треба швидкий PR за маленькі гроші, бо всі люди, які вміють рахувати, розуміють, що проблеми з фінансуванням будуть не зараз, коли буде декілька сотен кредитів, а через декілька років, коли їх будуть тисячі, але то вже будуть проблеми наступного уряду, а мабуть і наступного президента. І ось тоді, коли почнуться проблеми з фінансуванням і програму закриють, ви і почуєте від колишніх чиновників: «Ось дивиться, поки ми були при владі все було добре, а зараз все погано»
Але, це не все, що треба змінити, я вважаю, що ОБОВ’ЯЗКОВО треба в цю програму вводити житло на вториному ринку без обмеження року забудови. По-перше, в минулому пості я вже показав, що звичайна людина не зможе купити житло в новобудові, особливо коли воно ще будується. Ви коли-небудь намагалися купити в новобудові? Повірте, що нормальний забудовник не потребує підтримки Держави. У нормального (і не зовсім) забудовника ще на етапі 50% забудови вже всі одно та двокімнатні квартири розкуплені, а у деяких навіть на етапі котловану. Але, навіть, якщо вам пощастило та Ви встигли купити, то будинок будується в середньому 2 роки, потів ще мінімум рік на введення в експлуатацію. Але весь цей час вам потрібно платити як за кредит, так і за те, орендоване житло, в якому Ви зараз живете. Тобто три роки Ви будете платити за орендовану квартиру, де Ви зараз живете та за квартиру яка будується. Потім ще мінімум півроку ремонту, який буде по скромному коштувати 200 доларів за 1 кв.м. і в цей період додасться ще й комуналка за нову квартиру, тобто тепер у вас буду платежі по двох квартирах та дві комуналки!!!
Саме для цього і потрібний вторинний ринок, щоб людина отримавши кредит, могла вибрати доступну для її гаманця квартиру та одразу в’їхати в неї. Так, там може бути не сучасний ремонт, але повірте мені, як людині, яка прожила 7 років в найманій квартирі, що ремонт для тебе виходить вже на другий план, коли ти платиш за своє. І,що досить важливо, Ви купите в тому районі в якому хочете, а не в тому, де забудовник пройшов акредитацію банком. Доречи, зайдіть будь ласка на сайти банків, які приймають участь в програмі та подивиться, які забудовники пройшли акредитацію.
Чи хотіли би Вам там жити? Чи доступне це житло для Вас?