Президент Сі довго вітав Трампа з перемогою, хоча жоден не підтвердив цієї розмови. Хоча китайське видання Xinhua про це написало.
МЗС Піднебесної із широкою позитивною заявою про «бажання мирно співіснувати та взаємовигідно співпрацювати». Пекін готовий піти на будь-які поступки, аби не допустити чергового наступу Трампа на нього. Той обережний, заявивши, що головним викликом для нього є незаконна міграція. Не Китай, який був ще недавно основою зовнішньою загрозою.
Трамп буде використовувати «максимальне стримування», щоб не допустити війну Китаю з Тайванем. В обмін на деескалацію він утримається від рестрикцій.
У Сі не буде виходу. В іншому випадку він може наштовхнутися на серйозний економічний тиск і посилення американської воєнної сили безпосередньо в зоні своїх життєвоважливих інтересів.
Після Нетаньяху Трампу зателефонував президент Палестинської адміністрації Махмуд Аббас, якому новообраний лідер США пообіцяв, що працюватиме, аби «припинити війну і просувати мир на Близькому Сході». Це фігура мови. Не більше. Трамп буде намагатися реалізувати свій план для палестинців «мир заради процвітання 2020 року». Від якого вони відмовились.
За ним їм гарантувалося право на обмежене самоврядування в частині Західного берега, але Ізраїль отримав дозвіл анексувати там всі свої поселення і зберегти майже весь східний Єрусалим.
FT пише про готовність Трампа чинити тиск на Нетаньяху для припинення вогню в Секторі Гази й підписання мирної угоди. Щоб повернутися до великої угоди Ізраїля із саудами заради довгострокового миру в регіоні.
Проблема в Ірані. Невідомо, чи він наважиться в цей час нанести удар по Ізраїлю, але до нього може вдатися Тель-Авів. Справа в тому, що Тегеран практично у фіналі виробництва нейтронного детонатора, як останнього елемента для використання ядерної бомби.
Нетаньяху немає маневру для відступу, розуміючи, що отримання аятолами реальної можливості використовувати ядерні боєприпаси кратно нарощує загрозу для існування єврейської держави. Тим більше, що Трампу може не вдатися стратегія посилення санкцій, обмеження на продаж нафти Іраном, припинення ним підтримки терористичних організацій на Близькому Сході та стримання його ядерної програми. Особливо після доповіді йому розвідки, що КВІР намагався організувати замах на нього і його радників. Помсту за вбивство генерала Касема Солеймані. Якщо читати WSJ.
Але реальність така, що Трамп може не заперечувати проти ізраїльських ударів по ядерних і нафтових обʼєктах і портах Ірану. До 20 січня, дня його інавгурації.
Bloomberg це підтверджує, говорячи, що Трамп залишить Ізраїль свободу дій в цьому питанні. Він розуміє, що якщо він буде навіть проти, то Ізраїль задля виживання вдасться до крайніх заходів, якщо Іран радикально не відступить.
Проблема ще в тому, що обрання Трампа відсунуло Байдена з адміністрацією на другий план і скувало його дії. Як не дивно, виявилось, що вони були не готові. Більше. Трамп діє екстремально і ставить за мету повністю відкинути політику Байдена.
При всіх складнощах і протиріччях можна з певною долею вірогідності зробити висновок про політику Трампа в напрямку Китаю та Ізраїля-Ірану.
Сумнівним є його заява про «ціль припинити війни й воєнні конфлікти». Навпаки, війна Ізраїлю та Ірану виглядає практично неминучою. Це єдиний його час покінчити із терористичною загрозою його існування.
За Associated Press, Кнесет прийняв закон про депортацію із країни та східного Єрусалиму громадян Ізраїлю, які мають будь-яке, навіть непряме відношення, до тероризму. На строк від 7 до 30 років.
