"Спеціально для всіх стурбованих українських «експертів»" - Віталій Чепінога

"Спеціально для всіх стурбованих українських «експертів»" - Віталій Чепінога

Державний секретар США Ентоні Блінкен запевняє, що коштів вистачить і на допомогу Україні, і на допомогу Ізраїлю. А Джо Байден пропонує затвердити видатки на допомогу обом країнам одним рішенням.

Добре, коли так. Бо загалом, новітній ізраїльсько-палестинський конфлікт не на користь ані світові, ані Україні. Вже, наприклад, дорожчає нафта, радикальні республіканці в конгресі пропонують зосередитися на допомозі винятково ізраільтянам, син Трампа твітить геніальне спостереження, що він за добу побачив більше фото з сектору Газа, ніж за півтора роки з України. І загалом, обивателю Заходу важко розірватися і співчувати відразу кільком націям і народам. А тим більше, оплачувати це співчуття.

Цілком імовірно, що конфлікт на Близькому Сході буде підігріватися й далі країнами так званої осі зла: Росія-Іран-Сірія-Лівія.

На такий випадок Україні варто було б мати чіткі відповіді на нові виклики. Однак єдиний висновок, який поки що зроблено, звучить так: «Ізраїль теж проїбав, так що все нормально у нас».

Але, як то кажуть, краще вчитися на чужих помилках, ніж на помилках власних. В критичних ситуаціях уряд мав би доволі оперативно пропонувати якусь нову модель підтримки національної економіки. Але у нас економікою керують такі люди, як депутат Гетманцев з своєю «польською моделлю», в якій стільки перспектив і оптимізму, як у троєкратному поділі Польщі.

Замість законів ринку панують ручне управління і закони особистої лояльності, коли неправильних карають пресом силовиків і навіть санкціонують (саме через непрозорість значна кількість українських санкцій не підтримана Заходом», і в той же час цілі фінансові інституції, що працюють у росії виключають із списків спонсорів війни – через політичну доцільність.

Тому вихід сьогодні оптимально такий: законодавчо заборонити будь-які авантюри з економікою і запросити наново Рюрика, Синеуса і Трувора. Але не варягів, а з американців. Економічні радники з США, вкупі з імперативною програмою реформ – якраз те, що треба сьогодні Україні.

Я не знаю, що такі радники можуть нарадити мудрого, але точно знаю, що вони не нарадять якихось дурниць…